Quantcast
Channel: Комп’ютерізація –НАШІ ГРОШІ
Viewing all 355 articles
Browse latest View live

В АМКУ анонсували нові штрафи «прокладкам» ФДМУ: «Не можемо подолати – зробимо схему нерентабельною»

$
0
0

Антимонопольний комітет відкрив більше п’яти справ стосовно ненадання операторами електронних майданчиків з оціночної бази ФДМУ інформації на вимогу Комітету. Їм загрожують штрафи. Про це розповіла державна уповноважена Агія Загребельська в інтерв’ю «Бігус.інфо».

22 березня АМКУ оштрафував на 1,1 млн грн два майданчика за ненадання інформації на вимогу регулятора – ПП «Ві Ай Пі Департмент» та ТОВ «Про Закупівлі». Ще двоє операторів, ТОВ «Акцепт Онлайн» та ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ», тимчасово оминули покарання у зв’язку з відсутністю в АМКУ інформації про отримані ними доходи у 2018 році. Розслідування по цій справі веде Агія Загребельська.

 «Уже відкрито більше п’яти справ за ненадання інформації. У сьогоднішніх політичних умовах єдина можливість подолати «оціночну схему ФДМУ» – це зробити її нерентабельною», – пояснила Загребельська ведучим програми.

Додатково уповноважена нагадала, як цю схему будували:

«Ціла Верховна рада в бюджетну ніч займалась внесенням змін до податкового кодексу. Правки, які «об’єднали зал» і якими планувалось заборонити АМКУ торкатися будь-якої діяльності, яка стосується об’єктів прав інтелектуальної власності, – були прийняті виключно для того, щоб закрити розслідування по майданчикам. Тієї бюджетної ночі я писала, дзвонила десяткам народних депутатів. Просила, пояснювала, але ви бачили все, що відбувалось».

Насамкінець уповноважена пояснила, чому були марними намагання депутатів зупинити розслідування АМКУ схеми по майданчикам.

«Як кажуть, у нас дві проблеми – корупція і рукодупість. От завдяки тому, що є рукодупість, у нас не завжди корупція виходить у тому вигляді, в якому вона задумувалась. І ось коли вносились поправки у податковий кодекс, ті особи, які їх ініціювали, вони були впевнені, що після цих поправок Агія Загребельська буде вимушена прийняти постанову про розпорядження про закриття розслідування і забути взагалі про цей ринок – більше ним не займатися. Але вони не розрахували, що коли прийняли Закон «Про захист економічної  конкуренції», в нього було закладено запобіжник: якщо хтось хоче ввести в дію які-небудь особливості застосування антимонопольного законодавства до певних ринків в Україні, зміни повинні вноситись виключно в Закон «Про захист економічної конкуренції» – і ні в які інші закони. Звичайно, ніхто не читав згаданого Закону і це в результаті дало можливість не втілити їхній план в життя. Вони даремно проголосували поправку в Податковий кодекс, бо вона жодним чином не перешкоджає нам проводити розслідування», – пояснила Загребельська.

Нагадаємо, усі чотири оператори електронних майданчиків, які здійснюють реєстрацію звітів про оцінку в Базі Фонду державного майна, пов’язані між собою.

Як повідомляли «Наші гроші», один із майданчиків, «Професійна оцінка», пов’язаний із колишнім членом Тендерної палати Володимиром Доброскоком. Також Доброско і тесть нардепа Антона Яценка володіють приміщеннями у бізнес-центрі «Ботанік-тауерс».


Через «покращувачів» Мін’юсту для шахраїв з’явилася дірка у держреєстрі збувати проблемні авто

$
0
0

Державний реєстр обтяжень рухомого майна почав давати збій під час перевірки автомобілів на обтяження. Про це “Нашим грошам” стало відомо від реєстраторів.

Якщо шукати одночасно по номеру автомобіля та по його vin-коду, то система не бачить обтяжень на майні – арештів та застав, які забезпечують кредити. Це значить, що з’явилася дірка, якою можуть скористатися шахраї для продажу проблемних авто з рук. Адже система продажу майна з рук передбачає, що майно перед продажем перевіряють у сервісному центрі МРЕВ та, якщо договір купівлі-продажу посвідчує нотаріус, то ще й нотаріус. Оскільки Міністерство юстиції не дало чітких інструкцій, як користуватися Державним реєстром обтяжень рухомого майна, то і нотаріуси, і працівники МРЕВ шукають дані про авто в реєстрі за власним бажанням. Відтак, вони можуть просто не побачити обтяження, оскільки система його не видасть. А новий покупець автомобіля, на якому є застава, що забезпечує кредит, ризикує або виплачувати цей кредит, або позбутися самого автомобіля.

Наглядно збій видно на прикладі витягів на автомобіль начальника відділу прокуратури міста Києва Вадима Орлова. Прокурор наприкінці 2017 року купив Honda Civic 2017 року, взявши на неї кредит. Якщо прокурора шукати в Державному реєстрі обтяжень за прізвищем, іменем і по-батькові, то дані про авто і обтяження на ньому в реєстрі є.

Утім, якщо пошук проводити по серійному номеру цього ж автомобіля і його vin-коду, то відомостей про обтяження реєстр не дає.

Вказані зміни у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з’явилися після того, як наприкінці березня 2019 року ДП  «Національні інформаційні системи» Мін’юсту повідомило про запровадження нового програмного забезпечення Державного реєстру обтяжень рухомого майна на платформі UnityBase із доступом через веб-інтерфейс та веб-портал для отримання інформації з Реєстру в електронній формі.

«Укртрансгаз» скупився обладнанням і софтом Cisco для захисту мереж на 89 мільйонів

$
0
0

АТ «Укртрансгаз» 18 березня за результатами тендеру замовило ТОВ «Інтрасистемс» телекомунікаційну систему за 88,86 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 17 квітня в апарат управління «Укртрансгазу» в Боярці поставлять апаратно-програмний комплекс захисту мереж від сучасних мережевих загроз Cisco Firepower.

Гарантійний строк становить рік після введення дію та півтора року після поставки.

Переможна пропозиція всього на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

Створена в 2016 році столична «Інтрасистемс» зі статутним капіталом 1,00 млн грн. належить киянці Олесі Венгер, керує нею Андрій Шевченко. Із листопада 2018 року фірма отримала підрядів НАБУ, «Укртрансгазу» і ДП «НЕК «Укренерго» на 90,26 млн грн.

Олеся Венгер раніше була відома як головний бухгалтер ТОВ «Уорд Хауел Україна» Ігоря Кабузенка. Восени 2018 року воно отримало два підряди ПАТ «НАК «Нафтогаз України» щодо послуг рекрутингових агенцій щодо пошуку персоналу: керівника вищої ланки за 11,80 млн грн. і незалежного директора наглядової ради АТ «Укрнафта» за 2,65 млн грн.

Крім того, «Уорд Хауел Україна» підбирала персонал для «Укренерго» за 840 тис грн. і першого заступника гендиректора КП «Київське інвестиційне агентство» за 30 тис грн.

Єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Інфосейф Інноваційні технології» Віктора Жори і Катерини Дутканич, яке пов’язане з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Медирент». «Медирент» фігурує у справі про розтрати в Мін’юсті та «Укртрансгазі» і розробив за 0,83 млн грн. Єдину базу даних звітів про оцінку ФДМУ, платний доступ до якої оцінювачам і нотаріусам забезпечують чотири приватні електронні майданчики, що пов’язані між собою і мають один програмний код. Також «Медирент» володіє патентом на софт, завдяки якому посередницькі майданчики мають доступ до бази ФДМУ.

До нинішнього тендеру не допустили дві фірми. ТОВ «Центр системної інтеграції» надало відгук лише до одного з двох аналогічних договорів, а банківська гарантія ТОВ «АйТі-Солюшнс» не містила вказівки на непередаваність та неможливість переуступлення зобов’язань по банківській гарантії без попередньої згоди зі сторони банку-гаранта.

ТОВ «Спеціальні системи» вимагало внести низку змін у технічні вимоги, щоб розширити коло виробників. Зокрема йшлося про вимогу плагінів для популярних groupware рішень (Outlook і Notes), але замовник відмовився, заявивши, що на ринку достатньо виробників, продукти котрих задовольняють таку вимогу – ProofPoint, Cisco, Microsoft та інші.

Склад апаратно-програмного комплексу Ціна, грн. із ПДВ
Міжмережевий екран з функціями захисту периметру від сучасних мережевих загроз 12 038 229
Міжмережевий екран з функціями захисту сервісів дата-центру від сучасних мережевих загроз 8 943 449
Система керування пристроями мережевої безпеки 1 824 551
Пристрій захисту Web-трафіку 14 167 670
Пристрій захисту електронної пошти Email Security 9 523 548
Пристрій захисту від загроз та «атак нульового дня» (пісочниця) 6 532 598
Серверна ферма для підтримки віртуальної інфраструктури 34 921 610
Сервер для розгортання ПЗ управління віртуальної інфраструктури 905 946
Усього: 88 857 600

 

«ППЛ 33-35» не змогло відбити у суді штраф за приховування від АМКУ власного штату працівників

$
0
0

Господарський суд Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «ППЛ 33-35» проти АМКУ щодо визнання недійсним рішення регулятора про накладення 108 тис. грн штрафу за ненадання інформації на вимогу. Про це свідчить рішення суду від 28 березня.

У «ППЛ 33-35» запевнили, що не могли надати на вимогу Антимонопольного комітету ту інформацію, якою з об’єктивних підстав не володіли.

Як з’ясував суд, підприємство не надало відповідь на окремі пункти двох вимог. Наприклад, кілька з них стосувались кадрів та штатного розпису фірми на момент створення. З-поміж іншого, комітет просив зазначити прізвища працівників, що перейшли з ДП «Одеський морський торговельний порт» на роботу до «ППЛ 33-35» починаючи з 2012 року. Натомість, фірма обмежилась наданням даних про те, що «у технічному обслуговуванні програмно-апаратного комплексу задіяно 30 працівників Товариства».

Також АМКУ запитував копії документів із затвердженою вартістю послуг підприємства станом на конкретні дати, однак і цієї інформації не отримав.

Суд відмітив, що законодавством не передбачена можливість суб’єктів господарювання на власний розсуд вирішувати, чи стосується витребувана Комітетом інформація певного питання, і чи є вона необхідною для його вирішення.

Щодо аргументу про те, що «ППЛ 33-35» не володіло інформацією, яка запитувалась, то суд нагадав, що у компанії була можливість у встановлений у вимозі термін повідомити Комітет про неможливість надання такої інформації. Однак, підприємство не зробило цього. Поруч із цим, суд зауважив, що все-таки, частина прихованих даних не могла не перебувати у розпорядженні «ППЛ 33-35».

Врешті, суд вирішив відмовити у задоволенні позову «ППЛ 33-35».

Нагадаємо, АМКУ веде розслідування щодо ймовірного зловживання монопольним становищем ТОВ «ППЛ 33-35», яке у 2014 році без відкритого конкурсу отримало від «Адміністрації морських портів» замовлення щодо розробки програмного забезпечення Інформсистеми портового товариства, після чого підприємство почало довільно встановлювати ціни на послуги доступу до ІСПС.

ТОВ «ППЛ 33-35» зареєстроване в Одесі. Засновником фірми є ПАТ «Пласке» Людмили і Олега Платонових.

Додамо, що торік АМКУ також оштрафував ПАТ «Пласке» за ненадання інформації на вимогу. Питання, яке ставилось компанії, стосувалось підтвердження чи спростування зв’язку між АТ «Пласке» та російською фірмою із Самари ООО «Пласке».

З’ясувалось, що одесит Олег Платонов є контролером і українського, і російського «Пласке».

«Нафтогаз» купив для «Укргазвидобування» ліцензій SAP на 24 мільйони зі знижкою 70%

$
0
0

ТОВ «Нафтогаз цифрові технології» 18 квітня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «САП Украна» на поставку ліцензій на програмне забезпечення SAP і послуг його підтримки на загальну суму 23,92 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро».

Згідно з повідомленням «Нафтогазу», ліцензії у кількості 885 штук купуються для «Укргазвидобування».

Ліцензії у кількості 136 штук на SAP S/4HANA Enterprise Management for Professional use придбано по 55 125 грн за штуку.

Ліцензії SAP S/4HANA Enterprise Management for Functional use придбано по 18 900 грн/шт (всього 544 штуки), SAP S/4HANA Enterprise Management for Productivity use – по 4 725 грн/шт (204 штуки).

Одна ліцензія SAP HANA runtime edition коштує 2,81 млн грн. Решта 2,37 млн грн буде виплачена за технічну підтримку до кінця поточного року.

Ці ліцензії придбано по тій же ціні, що «Нафтогаз» купував у вересні 2018 року.

Виходячи з того, що «Укртранснафта» купувала рік тому купила незначну кількість ліцензій Enterprise Management for Professional use по 82 256 грн за штуку зі знижкою 55%, але без стандартної знижки за об’єм, то гуртова ціна «Нафтогазу» 55 125 грн відповідає знижці у розмірі 70%, яку зазвичай надає виробник SAP своїм дистрибуторам, яким і «САП Україна».

Конкурентами на торгах «Нафтогазу» були ТОВ «Беной» і ТОВ «Агелес».

Фірми «Беной» і «Агелес» входять до дуже вузького кола компаній, які мають партнерські відносити з ТОВ «САП Україна». Це українське представництво німецького виробника софту SAP під керівництвом Максима Матяша, яке уповноважене обирати партнерів на власний розсуд. Наразі в Україні налічується лише сім таких партнерських фірм, з яких лише чотири беруть участь у держзакупівлях і зазвичай не створюють одне одному справжньої конкурентної боротьби (докладніше у статті «Кілобакси від SAP для України»). При цьому в Україні штучно підтримується найменша в Європі кількість партнерів SAP як в абсолютному вимірі, так і в перерахунку на кількість населення.

ТОВ «Нафтогаз Цифрові Технології» є дочірнім підприємством «Нафтогазу України», створеним для обслуговування ІТ-потреб всієї групи компаній «Нафтогазу». При створенні рік тому фірма підпорядковувалась фінансовому директору «Нафтогазу» Сергію Коновцю. За даними «Наших грошей», зараз «НЦТ» підпорядковані безпосередньо голові «Нафтогазу» Андрію Коболєву.  Також у лютому змінився керівник фірми – замість Анатолія Вовнюка директором призначено Олену Чернокальську.

Центр облради віддасть 18 мільйонів фірмі, яку підозрюють у «відкатах» для центру

$
0
0

Комунальна установа «Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Полтавської обласної ради повідомила про намір укласти договір з ТОВ «НВП «Енглер» щодо постачання обладнання для інклюзивних центрів області за 17,72 млн грн. Про це написав Максим Самойдюк у виданні «Зміст».

Мова йде про обладнання для оснащення інклюзивно-ресурсних центрів області сучасними комп’ютерним обладнанням, наочно-дидактичними матеріалами, системами для діагностування та тестування: набори мотивувальних ігор; навчальні набори; тренажери; комп’ютери; набори для тестування тощо.

Комунальна установа оголосила тендер у березні. Аукціон відбувся 2 травня. Єдиним конкурентом «ВНП «Енглер» (Київ) було ТОВ «Альтаір і К» (Харків), яке запропонувало вищу суму – 17,98 млн грн.

Засновниками ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енглер» є директор фірми Юрій Гречишкін та Михайло Каліткін.

Видання зазначило, що правоохоронці вже рік розслідують співпрацю цього підприємства з «Центром фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів». На думку слідчих, посадові особи центру та департаменту освіти Полтавської ОДА спільно з представниками НВП «Енглер» придумали схему розкрадання коштів, згідно з якою при закупівлі обчислювальних машин для закладів освіти треба прописувати технічні вимоги, що збігаються з технічними характеристиками торгової марки Einstein (виробник Fourier systems ltd; Ізраїль). А саме ТОВ «НВП «Енглер» є ексклюзивним імпортером цієї торгової марки в Україну. Таким чином, «Енглер» мав перевагу над конкурентами.

В результаті, як вважають правоохоронці, «Енглер» продавав товари полтавським закладам освіти у 2,5 рази дорожче ринкової. Прибуток же потім розподілявся.

Журналісти інтернет-видання «Полтавщина» порахували, що бюджет міг втратити 20 млн грн.

Від «Наших грошей»:

Згідно з даними «Прозорро», у 2016-2019 рр. ТОВ «НВП «Енглер» виграло тендерів на загальну суму 579,44 млн грн.

«НВП «Енглер» фігурувало ще у низці кримінальних проваджень. Зокрема, правоохоронці підозрювали посадовців компанії в ухиленні від сплати податків, у привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах за рахунок внесення недостовірних даних до кошторисної документації та актів виконаних робіт в частині завищення об’ємів та вартості робіт.

Також у 2015 році компанія була постачальником коштовних планшетів для Мін’юсту загальною вартістю 8,06 млн грн. У серпні того ж року було зареєстроване кримінальне провадження щодо розтрати коштів у розмірі 3,3 млн грн на всій партії.

Підлеглі Кличка дали 800 тисяч на сайт пошуку роботи за проектом депутата Київради

$
0
0

КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» («ГІОЦ») КМДА 26 березня за результатами тендеру замовило ТОВ «Академія навичок» розробку сайту для пошуку роботи в Києві за 799 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч створять портал «Megajob», де розміщуватимуть відкриті машиночитані дані про вакансії у міських державних установах та на підприємствах комунальної і приватної власності. Сайт дозволить шукати одноразову, тимчасову та постійну роботу в Києві, матиме фільтр за районами та опцію бартеру професійних послуг «праце-година». З усієї

вартості підряду на аналітичне дослідження існуючих сервісів і розробку технічного завдання відведено 99 тис грн., на дизайн і прототипування – 225 тис грн., на верстку, програмування і тестування – 375 тис грн., на дослідну експлуатацію – 100 тис грн.

Фірма забезпечить технічний супровід протягом трьох місяців після надання послуг, причому після спливу цього строку з нею можуть підписати окремий документ про технічну підтримку, а також гарантує працездатність порталу протягом п’яти років.

Ціна угоди принаймні вдвічі менша від очікуваної вартості закупівлі у 1,86 млн грн.

На сайті бюджету участі є громадський проект «Megajob» вартістю 1,86 млн грн. Лідером проекту є помічниця депутата Київради В’ячеслава Бродського Юлія Печуляк, яку в ЗМІ називають сестрою колишнього директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Віталія Печуляка, а співавторами проекту – Андрій Чередніченко, Анастасія Сєніна, Тетяна Боровенська та депутат Київради Олександр Бродський.

У тендері брало участь вісім фірм. ТОВ «Абрис-Ком» із найнижчою ціною в 400 тис грн. відхилили через відсутність документів про матеріально-технічну базу та забезпечення тендерної пропозиції, на яку не було накладено електронний цифровий підпис. Трохи дешевше ПП Науково-виробнича фірма «Нові технології – ГІС» відхилили за нестачу листа-роз’яснення, що ПП не надає потрібну для ТОВ і ТДВ довідку про згоду загальних зборів на укладення угоди директором, а трохи дешевше ТОВ «Горізонт ОПБ» – за відсутність забезпечення тендерної пропозиції, на яку теж не було накладено ЕЦП.

Дорожчими конкурентами переможця на активних торгах були ТОВ «Спецбайт», ТОВ «Айкюжн ІТ», ТОВ «Вінтаж ВЕБ» і ФОП Драєнко Валентин Васильович.

Засновниками столичної «Академії навичок» зі статутним капіталом 1 тис грн. є Дмитро Бондаренко, Антон Барановський і Віталій Зубков, а директором – Ярослав Костецький.

За даними «YouControl», раніше партнерами Бондаренка були Марія Богуслав, Станіслав Куценко, Олександр Бачман і Наталія Дишлюк. Остання керує записаною на той же номер телефону +380989752242 ГО «Всеукраїнське молодіжне об’єднання «Україна-ХХІ».

Нацрада ТВ докинула доньці губернатора 61 мільйон на софт і обладнання для моніторингу ефіру

$
0
0

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 15 травня уклала угоду з ТОВ «Новітнє обладнання» про поставку софту й обладнання для офіційного моніторингу телерадіопрограм на 60,71 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч виконають другий етап створення і впровадження автоматизованого програмно-апаратного комплексу для офіційного моніторингу телерадіопрограм (АПКМ), а саме розширення і модернізацію АПКМ. Зокрема поставлять обладнання на 44,11 млн грн. і софту на 12,00 млн грн., а також встановлять софт і навчать персонал за 4,60 млн грн.

АПКМ включає 24 стаціонарні та мобільні регіональні точки доступу. Він автоматично шукає за текстовими, графічними, аудіо-, відеошаблонами, транскрибує українською, російською та англійською, визначає авторів, виконавців та назви музичних творів тощо.

Телепрограми 122 супутникових, 16 – з аналога у цифру, 50 – цифрових, 10 – IP-каналів зберігатимуть 60 діб, а радіопрограми 40 аналогових і 10 супутникових каналів – 3 роки.

Умови договору передбачають повний аванс на обладнання і половинний аванс на софт.

Термін гарантійної підтримки поставленого за договором товару становить три роки.

Нинішню додаткову закупівлю в попереднього постачальника провели за переговорною процедурою для уніфікації. В обґрунтуванні сказано, що другий етап робіт є логічним продовженням першого етапу, торги щодо якого у вересні 2018 року виграла саме фірма «Новітнє обладнання» із ціною 40,38 млн грн. На першому етапі вона впровадила софт «Inlimited Media Cognitive Analytics», авторське право на який зареєструвала в грудні 2018 року. Також було впроваджено софт «Idol», що належить фірмі «MicroFocus» (Британія), котру на ринку України в 2019 році представляє «Новітнє обладнання». Альтернативних програмних рішень, які можуть інтегруватися у вказані дві програми, немає, оскільки відсутня згода власників на розкриття програмного коду для сторонніх розробників.

Голова тендерного комітету і член Нацради Валентин Коваль повідомив, що формування основного ядра моніторингового комплексу важливо завершити до виборів у Верховну Раду України, щоби скористатися його можливостями під час передвиборчої кампанії.

Усього з жовтня 2016 року «Новітнє обладнання» отримало підрядів на 205,51 млн грн., з яких 103,19 млн грн. – у Нацради на комплекс для моніторингу з листопада 2017 року.

Засновниками «Новітнього обладнання» є Ірина Куницька, Євгеній Панкратов, Оксана Сорочинська та Олена Обухова. Раніше їхнім партнером також був Микола Кубишкін.

Оксана Сорочинська – дружина екс-інспектора з обігу зброї поліції Києва Анатолія Сорочинського і донька чинного голови Київської ОДА Олександра Терещука. За даними програми «Наші гроші з Денисом Бігусом», Сорочинська контролює напівстихійний продовольчий ринок на Подолі, а фірма певний час була зареєстрована на смітнику.

Олександр Терещук до призначення головою Київської ОДА був заступником голови Одеської ОДА, причому його називали «смотрящим» від Адміністрації Президента.

До 2014 року він очолював міліцію Волині, відправляв на Майдан «Беркут» і звільнився після втечі Януковича. У 2014 році Терещук очолив поліцію Києва. Як писав головний редактор «Цензора» Юрій Бутусов із посиланням на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, призначення Терещука вимагав президент Петро Порошенко. У 2015 році Терещук був показово звільнений з поліції, а на ділі переведений у Нацгвардію. Потім Порошенко звільнив його від люстрації, тож він був відновлений на посаді, але того ж року його звільнили вдруге за поданням тодішньої голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе за організацію мітингу звільнених міліціонерів проти реформи поліції.


Держстат купив планшетів та іншого приладдя для перепису населення на 85 мільйонів

$
0
0

Державна служба статистики України 30 травня за результатами тендеру уклала дві угоди про поставку програмного забезпечення і карт для Всеукраїнського перепису населення до кінця року на загальну суму 85,39 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

ТОВ «Грін Лайт Корпоративні рішення» за 57,90 млн грн. розробить програмно-апаратний комплекс Автоматизованої системи складання квартальних списків та переписного районування Всеукраїнського перепису населення, який пройде у 2020 році.

Майнові права на прикладний софт, бази даних і матеріали належатимуть замовнику.

Апаратне забезпечення коштує 48,96 млн грн. із ПДВ, а софт – 8,95 млн грн. без ПДВ.

Зокрема купили 3 095 планшетів Lenovo TB-X705F TAB із пам’яттю 32 ГБ, антивірусом ESET Endpoint Security, чохлом, плівкою, стилусом і сумкою по 10 453 грн. із ПДВ.

В інтернет-магазинах роздрібні ціни таких планшетів без антивіруса та перерахованих аксесуарів сягають 7 8888 840 грн. без ПДВ залежно від відсутності чи наявності модуля 3G/4G(LTE), щодо якого вимоги не було. Отже, договірна ціна загалом відповідає ринку.

ПП «ЛанТек» оновить цифровий картографічний матеріал для перепису за 27,49 млн грн.

Зокрема розроблять шаблон електронної цифрової карти у форматі ArcGIS не нижче 10.6, оновлять її, підготують базу даних довідника адрес, розроблять документацію, навчать персонал замовника роботі в ГІС і внесуть виправлення в карту за заявками замовника.

Сума угод на 5% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 89,67 млн грн.

ТОВ «Інновейшн Девелопмент Хаб» вимагало прибрати вимогу щодо листа замовнику від виробника або його представника, дилера чи дистриб’ютора на підтвердження права чи можливості учасника продавати пропоноване обладнання. Також компанія назвала дискримінаційною вимогу щодо наявності працівника, який розробляв автоматизовану систему для обробки даних перепису населення в будь-якій країні. Але замовник заявив, що не обмежував конкуренцію, і відмовився змінювати тендерну документацію.

На тендері щодо софту переможці змагалися лише між собою, а на тендері щодо карт конкурентами «ЛанТеку» були ТОВ «Девіком» і ТОВ «АМ Інтегратор Груп».

У грудні 2018 року Держстат за 44,81 млн грн. замовив фірмі «Грін Лайт Корпоративні рішення» софт і обладнання, зокрема планшети переписувачів, для пробного перепису населення, який пройде в Оболонському районі Києва та Бородянському районі Київської області у грудні 2019 року. Тоді єдиним суперником переможця був «ЛанТек».

Столична «Грін Лайт Корпоративні рішення» належить Вадиму Красовському і Ганні Мішиній з Києва та Тетяні Виговській зі Львова. Директором є киянин Олександр Волков, який заснував київську ГО «Центр розвитку підприємництва та інвестицій» разом з Іваном Дубачем, Валерієм Кудрею, Ігорем Старіковим і Володимиром Мельником.

Ганна Мішина також володіє ТОВ «Імп-Ол» із-під Києва, яким керує Ярослав Щеголь.

«Грін Лайт Корпоративні рішення» вказала шістьох кваліфікованих працівників, серед яких Ігор Жиляков брав участь у проектуванні АС «Перепис-2004» у Молдові.

Із 2017 року переможець отримав підрядів на 136,40 млн грн., з яких цей – найбільший.

Одеський «ЛанТек» належить директору Олегу Литвіну з Одеси, який також володіє фірмою зі схожою назвою – ТОВ «Лан Тек» на чолі з Сергієм Фінашкіним.

Із 2011 року «ЛанТек» отримав підрядів щодо обладнання й софту на 337,40 млн грн.

Розробник скандальної бази ФДМУ покращить софт ЦВК для виборів за 16 мільйонів

$
0
0

Центральна виборча комісія 11 червня уклала угоду з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Медирент» про послуги з підтримки систем на 15,63 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Замовили модифікацію і підтримку інформаційно-аналітичної системи «Вибори народних депутатів України» Єдиної інформаційно-аналітичної системи «Вибори» для виконання актуальних вимог закону. Послуги нададуть поетапно до 18 червня, 1 липня, 19 липня і 20 серпня. Самі позачергові вибори до Верховної Ради України мають відбутися 21 липня.

На послуги ТОВ «Інфосейф Інноваційні технології» піде 6,88 млн грн., або 44% коштів.

Згідно пояснень «Медиренту», рентабельність становить не менше 12% собівартості.

Місячний тариф чотирьох головних програмістів, чотирьох адміністраторів баз даних і трьох менеджерів проекту становить 45 тис грн., а 23 інженерів-програмістів – 43 тис грн.

Закупівлю провели за переговорною процедурою через відсутність конкуренції, а також для забезпечення уніфікації, оскільки «Медирент» розробив цю систему. В обґрунтуванні ЦВК написала, що надати послуги у такі стислі строки може лише розробник системи.

Нагадаємо, у січні ЦВК так само замовила «Медиренту» модифікацію і підтримку інформаційно-аналітичної системи «Вибори Президента України» за 15,68 млн грн.

«Медирент» фігурує у справі про розтрати в Мін’юсті та «Укртрансгазі» і розробив за 0,83 млн грн. Єдину базу даних звітів про оцінку ФДМУ, платний доступ до якої оцінювачам і нотаріусам забезпечують чотири приватні електронні майданчики, що пов’язані між собою і мають один програмний код. Також «Медирент» володіє патентом на програмне забезпечення, завдяки якому посередницькі майданчики мають доступ до бази ФДМУ.

Засновниками «Медиренту» є Юрій Шутка і Роман Коваль, а директором – Юрій Боніславський, який у 2001-2008 роках очолював ДП «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України». Раніше його батько Анатолій Боніславський був замголови правління Пенсійного фонду, а у 2011 році – замдиректора згаданого ДП. Також у «Медиренті» працювала аналітиком Людмила Щипка, яка з 2000 року була замдиректора департаменту надходження доходів Пенсійного фонду.

У наглядову раду «Медиренту» входить Юрій Хандрос – помічник екс-нардепа Станіслава Довгого, батька нардепа Олеся Довгого з «Волі народу». Також Хандрос – бізнес-партнер Тараса Довгого і дружини іншого нардепа з «Волі народу» Максима Микитася Наталії.

За даними «Youcontrol», Хандрос був засновником ТОВ «Софткей Україна», яким нині володіють Анатолій і Дмитро Зараховичі. Крім того, Хандрос реєструвався власником ТОВ «Інфосейф», засновником якої теж був Дмитро Зарахович. Цією фірмою раніше керував Віктор Жора, співвласник субпідрядника «Інфосейф Інноваційні технології».

17 обленерго організували монополію на вхід в е-кабінети через платний ЕЦП

$
0
0

Промислові споживачі послуг 17-ти енергетичних компаній отримують доступ до власних особистих кабінетів із використанням Електронного Цифрового Підпису (ЕЦП) Акредитованого центру сертифікації ключів ТОВ «Інтер-Метл» через компанію ТОВ «Базис». На це звернув увагу керівник проекту по інтеграції POS – термінальних рішень «ПриватБанку» Вадим Криворучко.

Серед компаній, які запровадили обов’язкове придбання ЕЦП для промислових споживачів, 14 обленерго (Вінницьке, Волинське, Дніпровське, Донецьке, Закарпатське, Київське, Луганське, Миколаївське, Рівненське, Сумське, Харківське, Хмельницьке, Чернівецьке та Чернігівське), а також «Київенерго», «ДТЕК Високовольтні мережі» та «Центральна енергетична компанія».

На сайтах компаній розміщені інструкції з отримання ЕЦП. У кожній з них згадується про платність послуги.

ЕЦП використовується в електронному документообігу. Такий вид підпису отримують внаслідок криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору і дає змогу ідентифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. ЕЦП автора документу перетворює його електронний примірник у оригінал.

Повідомляється, що для отримання підпису в Центрі сертифікації відкритих ключів ТОВ «Інтер-Метл» потрібно сформувати пакет документів згідно з переліком та відправити його на адресу київського ТОВ «Базис». Опісля споживачеві має надійти лист з реквізитами доступу до АЦСК та інструкція з отримання сертифікату ЕЦП.

Центр сертифiкацiї вiдкритих ключiв ТОВ «Iнтер-Метл» побудований на базi програмно-технiчного комплексу «Центр сертифiкацiї вiдкритих ключiв “Цезарiс”». На офіційному сайті Центру сертифікації зазначається, що вартість усіх та кожної окремо послуги становить 290 грн.

«Інтер-Метл» та «Базис» зареєстровані за однією адресою у Києві (вул. Тропініна, 4Б) та використовують спільний контактний номер.

ТОВ «Інтер-Метл» у рівних долях контролюють кияни Олександр Ромін та Марина Ленінг. Остання відома як дружина Вадима Копилова – колишнього заступника Миколи Азарова у Державній податковій адміністрації та Міністерстві фінансів. У 2011 році був заступником міністра економіки Андрія Клюєва. Зятем Копилова є лідер музичного гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк.

Олександр Ромін є також співвласником ТОВ «АМБ Груп», що спеціалізується на діяльності в області комп’ютерного програмування. Його бізнес-партнером у компанії є Петро Яцук, виходець з «Укртелекому», який у 2011-2014 роках очолював Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

У свою чергу, Яцук відомий як співзасновник ГО «Інтернет Речей Україна», яку ділить із Юрієм Каргаполовим (директор Об’єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр») та Володимиром Коляденком (віце–президент Київської ТПП).

Раніше «Інтер-Метл» було зареєстроване на іншій столичній вулиці – Платонівській, 18. Тут знаходилось ТОВ ВКФ «Метл», що спеціалізувалось на торгівлі хімікатами. Серед співвласників фірми значились, з-поміж інших, Олександр Ромін, Володимир Ястребов та Олександр Тарадов. Вони ж із Дмитром Коваленком та Світланою Рожковою раніше співволоділи сьогодні припиненим ТОВ «Агрофірма Земля».

Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Базис» є Олена Роміна, ймовірно, дружина Олександра Роміна, компанію також ділять Володимир Ястребов та Катерина Журавльова.

Фірма з недоведеним криміналом виграла 41 мільйон «Енергоатома» на модернізацію обліку енергії

$
0
0

ДП «НАЕК «Енергоатом» 4 червня провело аукціон щодо технічного переоснащення автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) «Енергоатома» очікуваною вартістю 40,79 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Атомники планують замовити перший етап модернізації АСКОЕ «Енергоатома» для забезпечення надійності збору даних комерційного обліку до 31 березня 2020 року.

Торги виграло ТОВ «Укрінформзв’язок» зі зниженою на 0,02% ціною в 40,78 млн грн.

У разі обрання переможцем і укладення угоди фірма повинна буде поставити, змонтувати і налагодити устаткування із софтом у дирекції «Енергоатома» та на чотирьох АЕС.

Анонімна фірма вимагала від замовника прибрати вимогу щодо аналогічного досвіду по приєднаних до Об’єднаної Електроенергетичної системи України енергооб’єктах саме класів 330 кВ і 750 кВ, але той відмовився, бо роботи будуть виконуватися безпосередньо у приміщеннях релейних зал ВРП-750, 330 кВ АЕС, приєднаних до ОЕС України.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Науково-технічна компанія Енпаселектро» із ціною 40,79 млн грн., причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Компанія-суперник є співзасновником Консорціуму «Науково-виробниче об’єднання «Укргідроенергобуд», а її основним власником є колишній директор «Укргідроенергобуду» Юрій Бондаренко.

Столичний «Укрінформзв’язок» на чолі з Дмитром Фурсенком зі статутним капіталом 44 тис грн. оформлено на кіпрську компанію «Мексейт Трейдинг Лімітед», а кінцевими бенефіціарами через неї вказані кіпріоти Лочкіа Педоулу та Андреас Лоізоу. За даними системи «YouControl», до 2007 року фірмою володів Андрій Бєлоусов із Росії.

Фурсенко з Харкова також володіє київським ТОВ «Інформзв’язок-Україна», яке до того під назвою «Трейд Лайн Груп» належало Василю Рабоволюку і Максиму Хоменку.

Прокуратура з 2016 року розслідує можливе розкрадання держкоштів службовцями ДП «НЕК «Укренерго», ТОВ «Зв’язоктехсервіс» та «Укрінформзв’язку» в 2010-2014 роках.

Також у 2016 році прокуратура звинувачувала  директора «Укрінформзв’язоку» з Харкова у підробці довідки про відсутність податкового боргу для участі в тендері «Укренерго». Однак суд виправдав його за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, бо прокуратура не довела визначення процесуального керівника, внаслідок чого довідка, вилучена за погодженням останнього слідчим, була визнана недопустимим доказом.

АМКУ виписав угрупуванню оціночних «прокладок» Яценка 14 мільйонів штрафу за змову

$
0
0

Антимонопольний комітет наклав 13,99 млн грн штрафу на чотирьох операторів електронних майданчиків, що виконують посередницькі функції на доступі до Єдиної бази звітів про оцінку майна. Про це повідомила державна уповноважена Комітету Агія Загребельська, яка очолювала розслідування.

Комітет з’ясував, що у 2018 році компанії встановлювали однакові ціни на послуги доступу до Бази, чим обмежили споживачів у можливості вибирати кращі цінові пропозиції між кількома продавцями.

Факт антиконкурентних узгоджених дій у Комітеті підтвердили наступним:

  • Компанії представляли спільні контактні особи;
  • Ріст цін на послуги майданчиків відбувався синхронно (з 390 до 510 грн упродовж кількох місяців роботи);
  • Фірми використовували спільні IP-адреси у відносинах з банком;
  • «Про закупівлі» та «Акцепт онлайн» отримали атестати відповідності в один день за послідовними номерами тощо.

Як встановили в АМКУ, за підсумками неповного 2018 року на послугах опосередкованого доступу до Бази майданчики отримали від споживачів 183 млн грн (близько 1 млн грн щоденно), з яких чверть суми одразу спрямували на виплату дивідендів та надання безвідсоткову поворотну фінансову допомогу «певним особам».

Так, компанії-оператори майданчиків отримали такі штрафи:

  • ПП «Ві Ай Пі Департамент» («Оцінка онлайн») – 10,33 млн грн;
  • ТОВ «Акцепт онлайн» («Експрес оцінка») – 0,340 млн грн;
  • ТОВ «Про закупівлі» («Професійна оцінка») – 1,32 млн грн;
  • ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ» («Реєстр оцінки») – 1,99 млн грн.

Довідково:

Згідно зі статтею 55 Закону «Про захист економічної конкуренції» особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення конкурентного законодавства, можуть звернутись до господарського суду із заявою про її відшкодування. Покриття такої шкоди здійснює порушник конкурентного законодавства у подвійному розмірі завданої шкоди.

Надагаємо, АМКУ розслідував антиконкурентні узгоджені дії майданчиків з листопада 2018 року. Ще до офіційного старту розслідування з’ясувалось, що вони не відповідають на інформаційні вимоги Комітету. Лише за приховування запитуваної регулятором інформації компанії разом із розробником програмного забезпечення отримали штрафів уже на 3,44 млн грн. Показово, що майданчики підіймають ціну на послуги щоразу після накладення на них штрафу. Ось таку динаміку зміни прайсів зафіксував АМКУ:

Сьогодні майданчики показують такі ціни на послуги:

Як повідомила «Нашим грошам» уповноважена АМКУ Агія Загребельська, сьогодні розглядається питання щодо відкриття нової справи проти майданчиків.

«Розслідування стосується можливих антиконкурентних узгоджених дій в частині розподілу ринків між операторами. Одні з них встановили нижчу ціну за послугу доступу до Бази для внесення даних про оцінку дорогої нерухомості, та вищу – про так звану «дешеву» (наприклад, до 200 тисяч гривень). Інші – навпаки: вищу ціну за дорогу нерухомість та нижчу – за дешеву. Таким чином, є ознаки того, що уникаючи конкуренції, вони розподілили між собою ринок за вартістю об’єкта», – пояснила Загребельська.

Для відкриття згаданої справи антимонопольникам не вистачає лише відповіді від Фонду держмайна щодо вартісного розподілу об’єктів між майданчиками.

Відмітимо, АМКУ також розслідує справу проти самого ФДМУ. Фонду інкримінують створення умов для змови між електронними майданчиками (стаття 17 Закону «Про захист економічної конкуренції»).

Самі майданчики разом із встановленням однакових цін на послуги доступу до Бази оцінок ФДМУ демонструють також синхронні дії у питаннях взаємодії зі споживачами.

Так, у травні цього року усі чотири майданчики відмовили у доступу до Бази оцінювачці Євгенії Шкапенко. У відповідь на телефонне звернення усі оператори повідомили про відключення «згідно умов регламентів, на які вона погодилась при реєстрації».

За словами оцінювачки, у регламентах двох майданчиків   прописана заборона публічно їх дискредитувати. На скріншоті – регламент майданчика “Оцінка.онлайн”, у якому прямо вказано, що реєстрація на айданчику припиняється у випадку, коли оцінювач чи нотаріус висловлюють будь-які претензії та зауваження до роботи майданчика:

У коментарі «НГ» Шкапенко розповіла, що кілька разів у Фейсбуці негативно відгукувалась про роботу майданчиків, адже вони здійснюють звичайне посередництво між користувачами та базою за цінами, високі розміри яких неможливо обґрунтувати. Крім того, за словами оцінювачки, одного разу вона поширила фб-пост нардепа Антона Яценка з негативним коментарем проти його діяльності, як депутата.

Як раніше повідомляли «НГ», що усі чотири майданчики Бази оцінок мають один програмний код і пов’язані з оточенням нардепа Антона Яценка, відомого як «хрещений батько» Тендерної Палати.

Засновником ТОВ «Про закупівлі» є киянка Ірина Мельниченко, Ігор Абражан із Донецька та син екс-очільника КМДА Анатолія Голубченка Артем Голубченко.

ТОВ «Про закупівлі» зараз є співзасновником ТОВ «Фінансова компанія «Тендерфінсервіс». Керівником останньої у лютому 2017 року, за даними Уoucontrol, став колишній член Тендерної палати Володимир Доброскок, детальніше якого можна прочитати ось тут.

Нагадаємо, Доброскок засвітився у більшості схемних кейсів за часів існування Тендерної палати, яка в 2000-х мала монопольний контроль за державними закупівлями. Після Майдану Доброскок в прямому сенсі слова залишився поряд із Антоном Яценком: тесть Яценка та Доброскок володіють нежилими приміщеннями у столичному бізнес-центрі «Ботанік тауерс».

Юлія Костюк, «Наші гроші»

Держгеокадастр оштрафував власне ДП і перезамовив оцифрування земельних документів приватникам на чверть дешевше

$
0
0

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру 14 травня за результатами тендеру замовила ТОВ «Компанія Кит» перетворення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою в електронний (цифровий) вигляд за 20,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До листопада замовник отримає 24 електронних файли формату .csv із внесеними даними та 1,00 млн Документацій із землеустрою, оцифрованих у формат .pdf по 20,90 грн./шт.

Це не менше 26,00 млн сторінок, з яких 80% – форматів А3, А4, А5 та 20% – форматів А0, А1, А2. Вони знаходяться в управліннях Держгеокадастру по всій Україні, зброшуровані та мають задовільний стан у 95% випадків і пошкоджений стан у 5% випадків. Матеріали скануватимуть у режимі 8-bit GS, color 24-bit із розподільною здатністю 200/300 dpi.

У листопаді 2018 року Держгеокадастр за 19,90 млн грн. замовляв у власного ДП «Центр державного земельного кадастру» оцифрування 750 тис Документацій із землеустрою по 26,53 грн./шт., що на чверть дорожче. Через місяць той договір розірвали з оплатою фактично наданих послуг у розмірі 4,93 млн грн., оштрафувавши держпідприємство за порушення зобов’язань на 338 тис грн. При цьому єдиним суперником на тому тендері було ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Держгеокадастру.

Ціна нинішньої угоди на 21% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 26,60 млн грн.

Єдиним допущеним конкурентом на активних торгах був згаданий минулорічний виконавець – ДП «Центр державного земельного кадастру» Держгеокадастру.

Натомість дві інші фірми не допустили до аукціону. ТОВ «Євротехсервіс» надало договір аутсорсингу копіювального обладнання, тоді як замовник вимагав договір про архівну обробку документів, оцифрування чи сканування паперових документів, ретроконверсії масивів від сканованих документів, створення баз даних архівних документів, наповнення електронних архівів або інших подібних послуг. КП «Київський інститут земельних відносин» Київради не підтвердило наявність обладнання для потокового сканування документів форматів А3 та А5 в обсязі не менше 100 тис сторінок на добу.

Нині «Компанія Кит» належить директорці Юлії Перловській. Раніше засновниками були Ірина Биковська і Віктор Сергієнко, а до того – Валерій Биковський. Ще раніше фірмою під назвою «Індагро К» володіла Ольга Сергієнко. Усього з 2013 року фірма виграла тендерів на 391,80 млн грн., переважно в Державної судової адміністрації України.

Із 2017 року НАБУ підозрювало «Компанію Кит» у можливому продажі ДСАУ апаратури для записування і відтворювання звуку та зображення за завищеними цінами шляхом змови.

«Енергоатом» розіграв 58 мільйонів на софт між авторизованими партнерами SAP

$
0
0

ДП «НАЕК «Енергоатом» 4 червня за результатами тендеру повідомило про намір укласти угоду з ТОВ «Бріг-Рітейл» про послуги щодо програмного забезпечення на 58,10 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Атомники замовляють налаштування підсистеми управління персоналом на базі софту SAP ERP строком до кінця 2021 року. Ця підсистема у свою чергу включає підсистеми організаційного менеджменту, кадрового адміністрування, управління робочим часом, розрахунку заробітної плати, експорту довідників, цілей та ефективності, а також сервіси  самообслуговування співробітників і менеджерів на базі продукту SAP Fiori for HCM.

Послуги надаватимуть у пілотній зоні для Запорізької АЕС та дирекції «Енергоатома», а тиражування на інші відокремлені підрозділи виконуватиметься за окремим проектом.

Переможна пропозиція була на 6% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

Тендерна документація вимагала від учасників надання таких документів:

  • документ від виробника софту, що підтверджує статус учасника як ексклюзивного офіційного представництва виробника софту SАР в Україні або сторінки діючої партнерської угоди щодо співпраці учасника з виробником софту SАР чи з офіційним представником виробника, на яких міститься преамбула, предмет та строк дії договору, відповідні підписи та печатки;
  • авторизаційний лист компанії ТОВ «САП Україна» (датований не раніше ніж дата оприлюднення оголошення про проведення даної процедури закупівлі), що містить документальне підтвердження того, що учасник є надавачем відповідних послуг зі статусом партнера SAP PartnerEdge;
  • дійсний Сертифікат про наявність в учасника центру експертизи PCoE (Partner Center of Expertise);
  • аналогічний договір про надання протягом 2014-2019 років послуг зі створення, налаштування, впровадження чи підтримки інформаційних систем або управління персоналом чи обліку персоналу.

Столичний «Бріг-Рітейл» Олега Позднякова та Олександра Унгула приніс аналогічні договори з Нацбанком і ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання». Його єдиним конкурентом було столичне ТОВ «Беной» Андрія Кур’янова і Романа Фисуна, яке зазначило в відповідній довідці аналогічний договір із ПАТ «Фармак».

Усього «Бріг-Рітейл» отримав підрядів на 38,50 млн грн., а «Беной» – на 48,95 млн грн.

Нагадаємо, фірми «Бріг-Рітейл» і «Беной» входять до дуже вузького кола компаній, які мають партнерські відносини з компанією «САП Україна». Це українське представництво німецького виробника софту SAP під керівництвом Максима Матяша, яке уповноважене обирати партнерів на власний розсуд. Наразі в Україні налічується лише сім таких партнерських фірм, з яких лише чотири беруть участь у закупівлях замовників, котрі вимагають авторизаційні листи від «САП Україна». Зазвичай ці фірми не створюють одна одній справжньої конкурентної боротьби (докладніше у статті «Кілобакси від SAP для України»). При цьому в Україні штучно підтримується найменша в Європі кількість партнерів SAP як в абсолютному вимірі, так і в перерахунку на кількість населення.


ЦВК розіграла 20 мільйонів на принтери між дилерами, викинувши «дочку» виробника «Konica Minolta»

$
0
0

Центральна виборча комісія 8 липня за результатами тендеру замовила ТОВ «Бест Прінт» друкуючих пристроїв на 20,33 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 30 серпня поставлять 716 багатофункціональних пристроїв А3 із двостороннім друком:

  • 430 штук – моделі Konica Minolta bizhub 226 по 18 тис грн.
  • 286 штук – моделі Konica Minolta bizhub 308e по 44 тис грн.

На ринку подібні до перших продають по 13-24 тис грн., а до другої – по 76 тис грн.

Ціна угоди на 0,1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 20,34 млн грн.

ТОВ «ІТ Бест» поскаржилось в АМКУ, що технічним вимогам задовольняють виключно принтери Konica Minolta. Замовник заявив, що неодноразово купував їх, тому визначив пріоритетними для «раціоналізації підтримки «життєвого циклу» друкуючих пристроїв, уніфікації їх сервісного обслуговування і забезпечення витратними матеріалами протягом періоду експлуатації».

ЦВК вказала «або еквівалент» у тендерній документації, бо закон «не дає змоги здійснювати закупівлю необхідного предмета закупівлі певної торговельної марки або виробника». На засіданні вона стверджувала, що еквівалентними є принтери Develop 226 і Develop 308е, а потім погодилась змінити тендерну документацію.

Згодом замовник змінив деякі вимоги тендерної документації щодо режимів сканування, функцій копіювання, мережевих протоколів, стандартів та енергоспоживання принтерів.

ДочП «Коніка Мінолта Україна» компанії «Konica Minolta Business Solutions Europe GmbH» (Німеччина) не допустили до аукціону через невідповідність умовам зміненої тендерної документації та кваліфікаційному критерію за ст. 16 закону «Про публічні закупівлі». Саму суть підстав для відхилення замовник у протоколі не виклав.

Єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Компанія Глорія Лтд» Ігоря Тепікіна із такими ж принтерами Konica Minolta, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону.

«Бест Прінтом» зі статутним капіталом 100 грн. володіє та керує Сергій Телелейко.

Уже місяць власник квиткового сервісу залізниці не дає себе замінити, оскаржуючи тендери в АМКУ і суді

$
0
0

Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» («ГІОЦ») ПАТ «Укрзалізниця» з 18 червня не може замовити послуги платіжного шлюзу та супровід веб-сайту загальною очікуваною вартістю 232 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Навесні «ГІОЦ» оголосив тендери на послуги платіжного шлюзу очікуваною вартістю 160 тис грн. і супровід софту модуля резервування та продажу квитків через офіційний веб-сайт «Укрзалізниці» www.booking.uz.gov.ua очікуваною вартістю 92 тис грн.

Старий виконавець послуг платіжного шлюзу – ТОВ «Універсальні інформаційні технології» («Уніт») програв обидва аукціони. На них із пропозиціями в 1 копійку перемогли відповідно ТОВ «Фетпейментс» і ТОВ «Віртуальні технології та системи».

У результаті оскаржень до тендерної колегії АМКУ та судових спорів «Уніт» домігся скасування результату торгів щодо веб-сайту та заборони укладати угоду з переможцем торгів щодо платіжного шлюзу (докладніше про хід закупівель можна прочитати тут).

Спершу «Уніт» успішно оскаржив до колегії АМКУ дискримінаційні умови документації тендеру щодо платіжного шлюзу. Однак «Укрзалізниця» замість того, щоб внести зміни згідно рішення АМКУ, відмінила тендер і оголосила новий. При цьому вимогу листів від трьох найбільших банків-еквайрів та емітентів платіжних карток про наявність технічної можливості їх підключення до пропонованого платіжного шлюзу замінили на аналогічні листи від шести банків, з якими замовник має договори інтернет-еквайрингу. «Уніт» знову оскаржив умови документації до колегії, але цього разу скаргу не задовольнили, що дало «Укрзалізниці» можливість продовжити процедуру. В результаті перемогу на повторному тендері здобула фірма «Фетпейментс» із пропозицією в 1 копійку. «Уніт» також упав у ціні до 1 копійки, проте переможцем аукціону залізничники обрали його конкурент, який першим завантажив свої документи у «Прозорро». Це рішення «Уніт» оскаржив у суді та отримав ухвалу про забезпечення позову, якою замовнику заборонено розглядати тендерні пропозиції до вирішення справи по суті.

Тендер щодо веб-сайту виграла фірма «Віртуальні технології та системи» із ціною в 1 копійку. Однак «Уніт» знову поскаржився в АМКУ та отримав рішення про задоволення скарги і зобов’язання замовника скасувати рішення про визначення переможця.

Нинішня філія «ГІОЦ» «Укрзалізниці» раніше була ДП «ГІОЦ» Державної адміністрації залізничного транспорту України і проводила закупівлі за власним регламентом. Саме за такою процедурою вона в 2013 році замовила послуги платіжного шлюзу фірмі «Уніт». У квітні 2011 року ДП «ГІОЦ» ДАЗТУ очолив Вадим Дмитренко, котрий приблизно тоді ж вийшов зі складу засновників фірми «Уніт», якою володів разом із Сергієм Рохваргом.

Зараз ТОВ «Уніт» належить белізькому офшору «Юнайтед Тим Лтд», кінцевим бенефіціаром якого є Геннадій Точілін.

Фірма «Фетпейментс» належить Андрію Інгульському і Сергію Кравцю через австрійську «Тікетс Тревел Нетворк Гмбх», а «Віртуальні технології та системи» напряму тому ж Сергію Кравцю і Григорію Безкровному. Останній був радником з економічної безпеки гендиректора «Укрзалізниці» Зенко Афтаназіва у 2005 році, військовий пенсіонер.

Австрійська фірма володіє сервісом ТОВ «Тікетс.ЮЕй» разом із ПрАТ «Кий Авіа».

Із 2018 року директором філії «ГІОЦ» є Олександр Войтко, який раніше був начальником Управління інформаційної безпеки ПАТ «Укрпошта», а до того – заступником начальника тієї ж філії «ГІОЦ». Головою тендерного комітету філії «ГІОЦ» є головний технолог Юрій Сабадир, який ще торік працював начальником департаменту ДП «НЕК «Укренерго».

Боротьба за монополію на продаж квитків Укрзалізниці

$
0
0

Автор публікації – колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Набирає обертів спір між Укрзалізницею та розробником онлайн-сервісів продажу квитків ТОВ «Уніт». Публічні звинувачення один одного в неправоміній поведінці міксуються рішеннями судів та тендерної колегії АМКУ.

Тендерні бої 2019 року

Офіційний початок суперечка бере з оголошення Укрзалізницею весною 2019 року закупівель послуг платіжного шлюзу (очікуваною вартістю 160 тис грн) та веб-сайту (92 тис грн). «Уніт» програв аукціони по обом закупівлям, які з пропозиціями вартістю 1 копійка виграли відповідно ТОВ «Фетпейментс» і «Віртуальні технології та системи».

В результаті судових спорів та оскаржень у тендерній колегії АМКУ, «Уніт» домігся скасування результату торгів по веб-сайту та заборони укладати угоду з переможцем торгів по платіжному шлюзу (докладніше про хід закупівель тут).

У свою чергу в публічній площини обидві сторони також ведуть активні дії. ЗМІ писали про перебої в роботі онлайн-сервісу продажу квитків. На що розробники сервісу, ТОВ «Уніт», звинуватили Укрзалізницю в тому, що залізничники штучно створюють такі проблеми з метою передання сервісу в управління іншій компанії. У відповідь УЗ звинуватила ТОВ «Уніт» у незаконному привласненні коштів у розмірі 51,2 млн. грн., та назвала останній «прокладкою» між УЗ та клієнтом під час продажу квитків через інтернет.

Антимонопольна заява приватного «Приватбанку» 2016 року

З 2016 року ми досліджували питання організації продажу та розрахунків за залізничні онлайн-квитки. Враховуючи те, що ЗМІ, які сьогодні активно висвітлюють цей конфлікт, не зазначають про його бекграунд, розповім, з чого у нас все починалось, як було та чому нічим не закінчилось.

Приводом для початку нашого дослідження була заява ПАТ КБ «Приватбанк», подана у лютому 2016 року, про наявність в діях ПАТ «Українська залізниця», ДП «Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України» та ТОВ «Уніт» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які полягають в обмеженні доступу банку на ринок інтернет-еквайрингу в сфері продажу квитків на залізничний транспорт.

Ще не націоналізований на той момент «Приватбанк» посилався на те, що УЗ фактично примушує його укладати агентські договори з ТОВ «Уніт» та платити цій фірмі за послуги, яких банк не потребує та не споживає. На той момент, між «Приватбанком», Укразілзницею та «Унітом» було вже кілька різних судових процесів та кримінальне провадження.

Що пов’язує «Уніт» та Укрзалізницю? Чому тільки «Приватбанк» не влаштовувала така взаємодія з УЗ? Які послуги надавав «Уніт» Укрзалізниці та банкам-еквайерам та чи дійсно без нього співпраця з УЗ була не можливою? Пропоную розібратись з цим по порядку, почавши з 2011 року.

Як «Уніт» став монополістом

З 2011 р. співзасновником ТОВ «Уніт» був Вадим Дмитренко.  В квітні 2011 року Дмитренка було призначено на посаду начальника Головного управління інформаційних технологій Укрзалізниці.

В цей же час сьогоднішня філія Укрзалізниці ГІОЦ мала статус державного підприємства та була окремою юридичною особою. Враховуючи те, що ДП «ГІОЦ» не вважало себе замовником в розумінні законодавства про державні закупівлі, що ставилось під сумнів правоохоронними органами, остання створила у себе комісію з питань закупівлі товарів, робіт і послуг. Комісія за власним регламентом проводила процедури закупівлі шляхом направлення обраним нею компаніям пропозицій прийняти участь, подальшої оцінки поданих компаніями документів і вартості, та визначення переможця.

В 2012 році ДП «ГІОЦ» за такою процедурою провело закупівлю послуг платіжного шлюзу у «Уніту». За результатом укладених угод, взаємодія між покупцями квитків, УЗ та банками-еквайерами відбувалась через платіжний шлюз «Уніту» до 2019 року.

Платіжний шлюз — це апаратно-програмний комплекс, який дозволяє автоматизувати процес прийому платежів в інтернеті. Простою мовою, його завдання полягає в тому, щоб зчитати дані вашої платіжної картки, передати деталі транзакції в банк, який підключений до шлюзу та видав вам платіжну картку, та після отримання коду від платіжної системи (фактично «добро» на оплату) передати його продавцю, що дозволяє зняти гроші з рахунку клієнта та провести продаж. При цьому під час вчинення зазначених операцій платіжний шлюз повинен забезпечити повну безпеку транзакції та даних, на підтвердження чого останній повинен мати сертифікат відповідності стандартам безпеки індустрії платіжних карт, процедура отримання якого є довгою та коштовною. По суті, сам по собі платіжний шлюз інструмент хороший та ефективний зі всіх сторін. Адже крім зручності та безпеки, останній ще й економить кошти. Саме шлюз направляє платіж до банку, який видав картку, що дозволяє економити на комісійних. А у разі якщо картка емітована не одним з банків-еквайерів, що підключені до цього платіжного шлюзу, то останній направляє картку до банку, що пропонує найбільш вигідні умови.

Механізм взаємодії між банками-еквайерами та УЗ був побудований наступним чином. Банки укладали з Укрзалізницею договори інтернет-еквайрингу. Але при цьому, для підключення до платіжного шлюзу, без використання якого оплата не можлива, банки повинні були також укласти договір з ТОВ «Уніт». Зазначені договори в більшості відносились до агентських та за їх умовами банки платили «Уніту» певний відсоток з кожної транзакції за залучення Укрзалізниці в якості клієнта.

В підсумку виходило наступне. «Уніт», як власник платіжного шлюзу, отримував свій відсоток агентської винагороди з продажу кожного квитка он-лайн. При цьому, «Уніт» отримував зазначені кошти не від покупців квитків або УЗ, а від банків-еквайерів, як частину їх комісійних. Натомість покупці та Укрзалізниця мали можливість економити кошти за рахунок спрямування платежів до банку з найбільш вигідними умовами.

Хто потерпілі?

Перше, що приходить на думку, банки. Адже вони за наслідком були вимушені ділитись своїми доходами з ТОВ «Уніт». Однак банки ця ситуація влаштовувала, та під час проведення робочої зустрічі та дослідження вони всі, крім «Приватбанку», висловлювались на підтримку такого механізму взаємодії.

Думаю, така їх поведінка може в тому числі пояснюватись тим, що платіжний шлюз, який належав не їх конкуренту – банку, створював для них рівні умови для конкуренції. Також досвід співпраці банків з ТОВ «Уніт» був суттєвий, та вони не висловлювали претензій щодо якості послуг та безпеки.

«Приватбанк», у свою чергу, мав технічні можливості та достатні масштаби, щоб фактично замінити ТОВ «Уніт», або побудувати паралельну співпрацю з УЗ. Зазначене також могло вплинути на відсутність претензій з боку інших банків в рамках цього дослідження. Адже могли зіграти свою роль побоювання непередбачуваної поведінки з боку впливового «Приватбанку», який міг перетворити рівні умови для конкуренції у нерівні.

Друге. Можливо, потерпілими є ми з вами – покупці квитків. Цілком ймовірно, що за відсутності посередника в особі ТОВ «Уніт» комісія банків була б меншою на винагороду «Уніту». Однак можливо і ні, бо жоден з банків не заявив, що готовий знизити комісію.

Чи може Укрзалізниця позбавитись будь-якої приватної монополії?

Враховуючи фактичну залежність системи онлайн-продажу залізничних квитків від однієї приватної компанії-монополіста, потрібно було відпрацювати, які є шляхи звільнення з цих заручин Укрзалізниці та банків, або мінімізації такої залежності.

Механізм одночасного функціонування кількох платіжних шлюзів був відкинутий, у зв’язку з сумнівністю можливості технічної ефективності такого плюралізму.

Заміна однієї приватної компанії на іншу не змінювала суті. Лише найменування надавача послуг та можливо якість і вартість, до якої питань з боку користувачів і так не було.

Найбільш ефективною здавалась розробка Укрзалізницею власного платіжного шлюзу. Однак остання категорично не хотіла цього робити, посилаючись на те, що це є невластивою для неї функцією, на прогресивність закупівлі подібних послуг на аутсорсі, на коштовність процедури розробки та сертифікації та на необхідність утримання штату працівників, які повинні будуть забезпечувати безперебійну роботу шлюзу.

Потім «Приватбанк» став державним та його активність в частині здобуття можливості співпраці з УЗ без посередництва ТОВ «Уніт» значно стухла.

Зараз ця історія набула продовження.

Наскільки можна зрозуміти з інформації в публічному доступі, УЗ вирішило все ж таки звільнитись від ТОВ «Уніт» за допомогою відкритих торгів. І на місце старого монополіста зайде інша приватна компанія. Сподіваюсь, вона надаватиме послуги не гіршої якості та не за більшу вартість.

Довідка «Наших грошей» про фігурантів історії:

У квітні 2011 року ДП «ГІОЦ» ДАЗТУ очолив Вадим Дмитренко, котрий приблизно тоді ж вийшов зі складу засновників фірми «Уніт», якою володів разом із Сергієм Рохваргом.

Зараз ТОВ «Уніт» належить белізькому офшору «Юнайтед Тим Лтд», кінцевим бенефіціаром якого є Геннадій Точілін.

Фірма «Фетпейментс» належить Андрію Інгульському і Сергію Кравцю через австрійську «Тікетс Тревел Нетворк Гмбх», а «Віртуальні технології та системи» напряму тому ж Сергію Кравцю і Григорію Безкровному. Останній був радником з економічної безпеки гендиректора «Укрзалізниці» Зенко Афтаназіва у 2005 році, військовий пенсіонер.

Австрійська фірма володіє сервісом ТОВ «Тікетс.ЮЕй» разом із ПрАТ «Кий Авіа».

 

Блог від: Агія Загребельська

Поліція розслідує виведення комунальниками Кличка 13 мільйонів на закупівлі серверів за 50 мільйонів

$
0
0

Поліція вважає, що службовці комунального підприємства «Інформатика» (Київ) у змові з представниками комерційних структур здійснюють антиконкурентні узгоджені дії під час проведення закупівель комп’ютерного обладнання за цінами, що перевищують ринкові на 30-40%, потів виводять кошти у готівку через фіктивні фірми. Такі дії призвели до виведення 12,66 млн грн. державних коштів. Про це написала Анна Камєліна у «КиевVласті».

Слідство встановило, що посадовці КП «Інформатика» були у змові з ТОВ «Діксі-Центр», ТОВ «Елко Україна», ТОВ «Швидкі надійні з’єднанн» та ІП «І-АР-СІ». А гроші виводились через фіктивні фірми ТОВ «Руміс» та ТОВ «Фрудом».

Так, у листопаді 2017 року КП «Інформатика» в особі генерального директора уклало договір з «Діксі-Центр», згідно з яким, фірма зобов’язалася поставити 15 серверів на загальну суму 49,38 млн грн. Правоохоронці з’ясували, що ця угода призвела до переплати коштів на 12,66 млн грн.

В ході розслідування правоохоронці проводили низку слідчих дій та здійснили близько двадцяти виїмок документів. Зокрема, Голосіївський районного суду надав слідчим доступ до банківських рахунків «Руміс» та «Фрудом».

Засновником та керівником ТОВ «Діксі-Центр» є Юрій Горшунов.

99% статутного капіталу ТОВ «Елко Україна» належить кіпрській кіпрське «Елко Маркетінг Лімітет», керує «Елко Україна» Анжеліка Рубєжова.

Засновником ТОВ «Швидкі надійні з’єднання» є громадянин Узбекистану Ділмурад Мухсудханов, директор Максим Ракосій.

Бенефіціаром іноземного підприємства «І-АР-СІ» є Олександр Дегода, керівник Вадим Іщенко.

З жовтня 2017 року комунальним підприємством «Інформатика» виконавчого органу Київради (КМДА) керує Микола Пихтін.

Від «Наших грошей»:

Згідно з даними системи «Прозорро», у 2016-2019 рр. ТОВ «Діксі-Центр» виграло тендерів на загальну суму 521,36 млн грн.

«Укрпатент» дав 9 мільйонів на софт із реєстрацією товарних знаків через Telegram-бота

$
0
0

ДП «Український інститут інтелектуальної власності» 23 липня за результатами тендеру замовило ПП «Бюро ідей «Віп Дизайн» послуги з розробки пакетів програмного забезпечення на 8,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До жовтня 2020 року мають створити комплексну автоматизовану систему діловодства за заявками на позначення та промислові зразки. Вона автоматизує роботу з заявками на реєстрацію знаків для товарів і послуг, промислових зразків, кваліфікованих зазначень походження товару і прав на використання вже зареєстрованих кваліфікованих зазначень.

Технічне завдання включає зокрема сервіс взаємодії із заявниками через Telegram-бота.

Строк гарантійного обслуговування становить рік. Виконавець після надання послуг має передати замовнику всі виключні майнові права інтелектуальної власності на систему.

Ціна угоди на 1,5% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 9,03 млн грн.

Столичний «Віп Дизайн» належить Сергію Недашківському, який володіє ПП «ІТ Сфера» разом з Ярославом Бережинським, і Андрію Савоніку, який керує ПП «Сервіс.Ком.» Ірини Рижкової. Із 2018 року він отримав три підряди виключно «Укрпатенту» на 3,35 млн грн.

Єдиним конкурентом було київське КМП «Інформпроект» Тетяни Самсоненко та Андрія Репеха, яке з 2017 року отримало підрядів виключно «Укрпатенту» на 6,83 млн грн.

Закупівлю провели з другої спроби. На перший тендер прийшли чотири компанії: «Віп Дизайн», «Інформпроект», АТ «ІнфоПлюс» і ТОВ «Е-Докс». Однак замовник допустив до аукціону лише дві – «Віп Дизайн» та «ІнфоПлюс». Відхилений за технічні недоліки «Е-Докс» через АМКУ домігся відміни закупівлі. Скаржник довів, що «Інфоплюс» теж мали відхилити за посилання на стару версію тендерної документації в банківській гарантії.

Нагадаємо, у 2017 році «Укрпатент» замовив ПрАТ «Фінпорт Текнолоджіс Інк.» систему для державної реєстрації авторських прав і договорів щодо прав авторів за 5,20 млн грн.

Viewing all 355 articles
Browse latest View live