Міністерство юстиції України 15 лютого уклало угоду із власним ДП «Національні інформаційні системи» («НАІС») про забезпечення функціонування державних реєстрів на 424,67 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Закупівлю провели за переговорною процедурою через відсутність конкуренції.

Кошти виділено на підтримку 16 реєстрів, держателем яких є Мінюст, протягом року.

Як і раніше, зараз найдорожче коштує підтримка Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – 129,62 млн грн., на рік, або 10,80 млн грн. на місяць, тобто 355 тис грн. на день. Це на 19% дорожче від вартості його підтримки «НАІСом» у минулому році, яка коштувала 109,16 млн грн. на рік, або 9,10 млн грн. на місяць, тобто 299 тис грн. на день.

Підтримка інших реєстрів подорожчала проти минулого року в середньому так само.

У 2020 році мінімальна зарплата становила 4 723-5 000 грн., а в 2021 році становитиме 6 000-6 500 грн. Ріст збільшує базу для нарахування ЄСВ, якщо «НАІС» залучає ФОПів.

Держпідприємство «НАІС» Мін’юсту з листопада 2019 року очолює Олексій Бережний, який змінив на цій посаді Станіслава Лур’є. Раніше Бережний володів ТОВ «Укр.Пей», ТОВ «Укр.Пей-Сервіс» і ТОВ «Укр.Пей-Технолоджи», які нині належать Івану Чигряю.

Нагадаємо, ДП «НАІС» отримує кошти за оплату витягів з реєстрів Мінюсту, котрі перераховуються через платіжний сервіс «UAPAY», що належить ТОВ «Софтінвест Холдинг» Анатолія і Дмитра Зараховичів. Ці двоє також володіють ТОВ «Ес Ай Центр», яке у 2017 році виграло тендер ДП «Український державний центр радіочастот» на впровадження послуги перенесення номера при зміні оператора (MNP) за 39,58 млн грн.

АТ «Державний експортно-імпортний банк України» 10 лютого уклало угоду з компанією «Oracle Nederland B.V.» (Нідерланди) послуги із технічної підтримки програмного забезпечення вартістю $2,19 млн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Державний «Укрексимбанк» замовив послуги із технічної підтримки програмного забезпечення Oracle Premier Support строком на три роки – з 2021 року по 2023 рік.

Мова про перше замовлення послуг в рамках загального п’ятирічного контракту.

Інші подробиці замовлення невідомі, оскільки сам текст договору не оприлюднений.

За даними з сайту «Oracle», підтримка Oracle Premier Support  надає важливі оновлення софту, а також нові випуски, інструменти прогнозної підтримки і добове обслуговування.

Нідерландська «Oracle Nederland B.V.» – це дочірня компанія корпорації-розробника «Oracle Corporation» (США), яка вперше отримала прямий державний підряд в Україні.

Головний сервісний центр МВС 12 березня замовив ТОВ «Д.І.О.-Трейдер Інтернаціонал» послуги щодо софту вартістю 9,43 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На цей рік замовили консультування, супроводження і технічну підтримку комп’ютерної програми «Національна автоматизована інформаційна система Департаменту Державної автомобільної інспекції». Обсяг замовлення становить 15 587 людино-годин по 605 грн.

У 2020 році людино-година коштувала 576 грн., у 2019 році – 555 грн., у 2018 році – 350 грн., а в 2017 році – 318 грн. Отже, за чотири роки послуги подорожчали майже вдвічі.

Послуги традиційно закупили за переговорною процедурою через відсутність конкуренції з технічних причин. В обґрунтуванні сказано, що софт розробляла саме «Д.І.О.-Трейдер Інтернаціонал» за договором від 2011 року вартістю 25,00 млн грн. При цьому виключні майнові права на софт належали Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС, а авторські права – фахівцям фірми. У 2016 році всі майнові права були передані Головному сервісному центру МВС. Потім софт супроводжувала «Д.І.О.-Трейдер Інтернаціонал».

Тепер замовник вважає, що заміна надавача послуг призведе до порушення уніфікації, стандартизації та інформаційно-технологічної несумісності технології адміністрування софту або виникнення технічних і технологічних проблем, пов’язаних з веденням баз даних, та, як наслідок, до викривлення даних у системі. Тому він провів переговори.

Із 2011 року фірма отримала в системі МВС підрядів щодо софту на 91,83 млн грн.

Криворізькою фірмою «Д.І.О.-Трейдер Інтернаціонал» на чолі з Мариною Кращенко володіють Віктор Григорович Єржов із Кривого Рогу і Олег Вікторович Єржов із Києва.

Олег Вікторович Єржов зараз входить у громадську раду при МВС у якості президента громадської організації «Всеукраїнська Асоціація фахівців з безпеки дорожнього руху», а раніше був членом громадських рад при Укртрансбезпеці, Міністерстві фінансів, ДФС.

Особа на ім’я Олег Вікторович Єржов отримувала дозвіл ДАБІ на будівництво у селі Романків, де жив тодішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Також особа з такими ПІБ була позаштатним помічником екснардепа від Партії регіонів Олексія Журавка, який втік у Росію та якого розшукує СБУ за підозрою в участі в створенні терористичної організації та діях, спрямованих на повалення конституційного ладу.

Віктор Григорович Єржов є співзасновником ГО Клуб ветеранів боксу «Лідер» та ГО «Спортивно-стрілецький клуб «Ведмідь», а Олег Вікторович Єржов – ТОВ «Юніотех».

Єржови також заснували столичне ТОВ «Гарант Нерухомість».

Колись «Д.І.О.-Трейдер Інтернаціонал» належала кіпрській компанії «Nexrom Enterprises Limited», а до того – американській «D.I.O. International Corporation» і ЗАТ «СК Трейдер».

АТ «Укрпошта» 17 березня за результатами тендеру замовила ТОВ Науково-виробниче підприємство «Інформаційні технології» програмне забезпечення для управління підприємством за 95,80 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 1 жовтня 2022 року мають  впровадити Систему керування інформаційними потоками, бізнес-процесами та ресурсами «Укрпошти». Це має створити єдиний інформаційний простір, модернізувати бізнес-процеси, замінити багато існуючих програмних комплексів, прискорити документообіг між підрозділами і так далі.

На софт піде 61,99 млн грн., на впровадження системи – 11,71 млн грн., на технічну підтримку системи, в тому числі оновлення софту та інформаційно-консультаційні послуги, – 13,39 млн грн., а на доопрацювання системи – 8,72 млн грн. Виконавець безстроково передасть замовнику невиключні майнові права на спеціалізований софт і додаткові програмні компоненти. Забезпечення виконання договору становить 5%.

Компанія «GNI Software» Ltd (Азербайджан) через АМКУ домоглась, що аналогічний договір або сукупність договорів дозволили приносити не лише з одним замовником.

На тендер очікуваною вартістю 196,86 млн грн. прийшли сім фірм, проте замовник спочатку допустив до торгів тільки «Інформаційні технології».

П’ять фірм (ТОВ «Інтелект-Сервіс», ТОВ «Компанія Кит», ТОВ «Онтаргіт», ТОВ «Інтекресі Бейз» і ТОВ «Смарт Бізнес») відхилили зокрема за ненадання посилання на Google Play та App Store, за яким завантажуються мобільні додатки системи електронного документообігу. «GNI Software», яка була відхилена за недоліки банківської гарантії і нестачу функцій софту.

Однак скасовувати тендер через нестачу учасників не довелось. «GNI Software» оскаржила в АМКУ рішення про її відхилення і повернулась на тендер «Укрпошти».

Під час активних торгів обидва учасники впали в ціні вдвічі відносно очікуваної вартості закупівлі та на третину відносно своїх початкових пропозицій. Компанія «GNI Software» перемогла, обійшовши «Інформаційні технології» на третьому колі всього на 5 тис грн.

Однак замовник відхилив дешевшу «GNI Software». У протоколі сказано, що ця компанія не підтвердила повноваження на підписання договору про закупівлю та факт підписання проекту договору уповноваженим представником, що замовник розцінив як неукладення договору з вини учасника. Після цього він обрав переможцем «Інформаційні технології».

«GNI Software» оскаржила і це відхилення в АМКУ. Адмінколегія задовольнила скаргу. На її думку, замовник не довів, що фірма щось не підтвердила і винна в неукладенні договору.

«Укрпошта» не змирилась з цим рішенням та подала проти АМКУ судовий позов. Однак згодом «GNI Software» сама повідомила «Укрпошту» про відмову укладати договір. Фірма пояснила це затримкою тендеру на півроку, стислими термінами виконання та погіршенням ситуації з коронавірусом. Відтак «Укрпошта» попросила суд залишити без розгляду свій позов проти АМКУ.

Закупівлю програмного забезпечення провели з другої спроби. Інший тендер 2020 року не відбувся, оскільки замовник відхилив єдиних учасників торгів «Інформаційні технології» та «Інтелект-Сервіс» через недоліки в банківських гарантіях.

Засновниками київської «Інформаційні технології» («IT-Enterprise») є кияни Володимир Михайлов, Олександр Скріпін, Костянтин Шурек та Олег і Олексій Щербатенки. У Росії «IT-Enterprise» представлена ООО «Информационные технологии-СНГ» Юлії Баранової.

Загалом із 2008 року переможець отримав держпідрядів принаймні на 424,55 млн грн.

Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» 19 березня за результатами тендеру замовила ТОВ «Айкюжн ІТ» систему електронного документообігу за 23,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До літа 2022 року поставлять комплект примірників програмного забезпечення та ліцензій на право використання «Системи електронного документообігу та автоматизації бізнес-процесів «Megapolis.DocNet» на 35 тис користувачів за 18,70 млн грн. Також нададуть послуги з адаптації та впровадження за 5,20 млн грн. Термін підтримки становить рік.

Система «Megapolis.DocNet» розроблена консорціумом «Intecracy Group», у який зокрема входили ТОВ «Інтекресі Бейз» і «ТОВ «Софтлайн»», на Open Source платформі UnityBase.

Корпоративна система «Укрзалізниці» включатиме такі модулі: вхідні, вихідні, внутрішні документи, електронний архів, кабінет наглядової ради, протоколи, доручення, накази, планувальник подій, договори, кадри, додатковий модуль претензійно-позовної роботи.

Міграції зі старої системи АС СКЕДО на базі Lotus Domino підлягає 20 млн документів.

Штраф за поставку неякісного товару складає 20% його вартості, а за повну відмову від постачання або прострочення понад двох місяців – 50% очікуваної вартості закупівлі.

Вартість договору на 20% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 30,00 млн грн.

ПрАТ «Центр комп’ютерних технологій «ІнфоПлюс» вимагало від замовника прибрати умову, що система повинна бути побудована на Open Source платформі. У тендерній документації під «Open Source платформою» малася на увазі промислова тиражована платформа, яка має відкритий код і на момент оголошення торгів розповсюджується за принципом відкритої, вільної (безкоштовної) ліцензії (GPL, LGPL, MIT, Apache тощо) із можливістю вільного завантаження платформи в Інтернеті. Задля оцінки відповідності запропонованого рішення учасник мав забезпечити доступ до пропонованої Open Source платформи. На думку фірми, це штучно звузило коло учасників. Вона заявила, що вимога щодо безкоштовної ліцензії містить корупційний ризик, оскільки учасник не може оцінити цю ліцензію в грошовій формі та повинен включити в ціну пропозиції з оцінкою 0 грн.

Замовник відповів, що хоче отримати досконале програмне рішення, тому вимагає від учасників продемонструвати певний базовий функціонал системи. Вона повинна бути на Open Source платформі, яка має теж певний функціонал і вже використовується. Ці вимоги дозволяють гарантувати наявність певного функціоналу та мати Open Source платформу для забезпечення «незалежності» від розробника системи електронного документообігу.

Столична «Айкюжн ІТ» належить директору Олександра Смірнова з Києва та компанії «Інтекресі Венче Лтд» (Кіпр), а його представником значиться Сергій Балашук. Кінцевим бенефіціаром через офшор «Intecracy Venture Ltd» вказаний киянин Михайло Віговський.

На ту ж кіпрську «Intecracy Venture Ltd» зареєстровано і вищезгадану «Інтекресі Бейз», яку раніше очолював Олександр Россол, ексдиректор із розвитку компанії «Софтлайн».

За даними судового реєстру, СБУ в 2019 році писала податківцям, що вважає «Айкюжн ІТ» та «Інтекресі Бейз» пов’язаними з ТОВ «Юкрейніан Електронікс» та ТОВ «Еверест Лімітед». Остання фірма мала розробити Єдину автоматизовану систему управління ЗСУ «Дзвін-АС» на базі софту «Інтекресі Бейз» (див. «Генштаб і Міноборони за чотири роки не запустили систему он-лайн керування військом, на яку витратили 600 мільйонів»).

Крім того, «Айкюжн ІТ» та «Інтекресі Бейз» згадувались у кримінальному провадженні щодо закупівель ДП «Національні інформаційні системи» послуг щодо держреєстрів.

Також «Айкюжн ІТ» раніше була пов’язана з ТОВ «Айкюжн», яке фігурувало в справі про розкрадання на інформаційних послугах для Фонду соцстраху та Держслужби зайнятості.

Єдиним конкурентом було столичне ТОВ «Елеганс Україна» Романа Ваврика, Дмитра Губаря, Євгена Малашенка і директорки Тетяни Шевченко, якій належить ТОВ «Е-Бізнес Солюшенс» через ТОВ «Е-Інвестмент». Ваврик і Малашенко також співволодіють ТОВ «Е-Докс», де їхніми партнерами виступають Оксана Думанська та ТОВ «Е-Технології» Олександра Новохацького і колишнього нардепа від «Блоку Литвина» Олега Поліщука.

Новохацький і Поліщук володіють електронним майданчиком ТОВ «Е-Тендер», а їхні «Е-Технології» входять до складу засновників приватної аукціонної системи ТОВ «Ріалто Солюшинз» разом з Андрієм Кучеренком і майданчиком ТОВ «Держзакупівлі.Онлайн».

АТ «Державний ощадний банк України» 22 березня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «ІТ Ескорт» про послуги, пов’язані з програмним забезпеченням, а саме оновлення програмної продукції IBM за 74,90 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 12 травня 2021 року фірма поставить оновлення, які повинні забезпечити отримання «Ощадбанком» технічної підтримки безпосередньо від IBM згідно з описом із брошури «The value of Software Subscription and Support». Проте специфікація не оприлюднена.

Послуги оплатять авансом протягом десяти банківських днів після укладення договору.

Вартість договору на 13% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 85,95 млн грн.

Банк провів торги за спрощеною/допороговою процедурою. Суперниками були ТОВ «Осіс Бізнес», ДочП «Ес Енд Ті Україна», ТОВ «Аваліс», ТОВ «Євротелеком» і ТОВ «Солідіті».

Столичний «ІТ Ескорт» уповноважений компанією «IBM» розповсюджувати в Україні її софт та є її партнером зі статусом Silver. Засновником є Кирило Романенко, а керівником – Сергій Кучеренко. Колись партнером Романенка у фірмі був Костянтин Краснопьоров.

Кирило Романенко разом із Максимом Суворовим і Сергієм Заговорою заснував ГО «Всеукраїнський громадський фонд «Завтра», представником якої є Дмитро Мороз.

Із 2015 року переможець набрав підрядів на 333,80 млн грн., з яких цей – найбільший.

АТ «Державний ощадний банк України» 30 березня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ «Корпоративні бізнес системи» про закупівлю програмного забезпечення разом із технічною підтримкою на 93,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До липня поставлять оплачені авансом примірники софту IBM. Його технічну підтримку здійснюватиме розробник протягом року після поставки. Специфікацію не оприлюднено.

Вартість договору на 7% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 100,00 млн грн.

Банк провів торги за спрощеною/допороговою процедурою. Суперники ТОВ «Аваліс», ТОВ «Осіс Бізнес», ДочП «Ес Енд Ті Україна» та ТОВ «Солідіті» не знижували ціни.

«Корпоративні бізнес системи» («КБС», або «CBS») уповноважені компанією «IBM» розповсюджувати в Україні її софт та є її партнером зі статусом Gold. Засновниками одеської фірми є директор Леонід Пашин і Людмила Пашина. За даними «YouControl», раніше партнером Людмили Пашиної у цій фірмі був москвич Володимир Шестопалов.

Усього з 2011 року переможець отримав підрядів переважно «Ощаду» на 313,65 млн грн.

Нагадаємо, раніше у березні «Ощадбанк» замовив ТОВ «ІТ Ескорт» послуги, пов’язані з програмним забезпеченням, а саме оновлення програмної продукції IBM за 74,90 млн грн.

4 березня Вищий антикорупційний суд дав місяць Національному антикорупційному бюро (НАБУ) на закінчення досудового розслідування можливих зловживань на тендерах КП «Інформатика» Київської міськради у 2017 році. Про це повідомляється в Єдиному держреєстрі судових рішень.

Детектив Уразовський В.І. звертався до суду з клопотанням подовжити строки розслідування ще на один рік. У судовому засіданні він пояснив, що постановою від 29.08.2020 призначено комплексну судово-товарознавчу економічну експертизу, яку мали виконати експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Проте до сих пір дослідження не проведене.

Іншим доводом продовжити розслідування став запит детектива до органів Китайської Народної Республіки про допомогу в отриманні документів від компанії- виробника обладнання Hikvision. Як пояснив детектив в судовому засіданні, запит до органів КНР він ще не направляв.

Заслухавши детектива, слідчий суддя Крикливий В.В. дійшов висновку, що «фактично з серпня минулого року досудове розслідування детективами НАБУ не здійснювалось».

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, строк проведення експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів. На день звернення до суду детектив не зробив жодного запиту до установи з приводу стадії та строків проведення дослідження.

«Вважаю, що детективи НАБУ обов`язку здійснення досудового розслідування у розумні строки не виконали, з дня винесення постанови про призначення економічної експертизи, жодних слідчих (розшукових) дій не здійснювали, що є неприпустимим», – зазначається в тексті ухвали суду.

Предметом розслідування НАБУ є тендери, що проводило КП «Інформатика» для реалізації цільової програми «Електронна столиця» у серпні–грудні 2017 року та укладений договір з ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» на 119,8 млн гривень.

За інформацією НАБУ, нещодавно слідчий суддя подовжив строк кримінального провадження. В НАБУ не уточнили, до якої дати детектив тепер має завершити розслідування. В Єдиному держреєстрі судових рішень відповідна ухвала Вищого антикорупційного суду по справі поки відсутня.

• Як оточення керівництва КП «Інформатика» розіграло 400 мільйонів на вуличному відеоспостереженні у Києві можна почитати тут.
• Як вуличне відеоспостереження Києва отримало монополіста в особі китайського Hikvision можно почитати в тексті «Як будували монополію «Hikvision».

Довідково

19.08.2017 КП «Інформатика» оголосило відкриті торги з закупівлі аналітичного програмного забезпечення та серверного обладнання на 45 млн гривень. Однак 08.12.2017 процедуру закупівлі відмінило через «неможливість усунути виявлені порушення законодавства», а через кілька днів – 11.12.2017 – оголосило нову закупівлю аналогічного обладнання вже за переговорною процедурою з ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» на 120 млн гривень. Підставою застосування переговорної процедури став висновок судових експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (НДЦСЕ) про відсутність конкуренції на ринку. На думку детективів, таким чином «вартість предмету закупівлі безпідставно зросла».

28.12.2017 КП «Інформатика» та ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» уклали договір на 119, 85 млн гривень. Того ж дня додатковою угодою зменшили суму поставки до 86, 66 млн гривень.

Згодом Департамент внутрішнього фінконтролю та аудиту Київської міськради провів аудит діяльності КП «Інформатика»,зокрема заходів з реалізації програми «Електронна столиця». Аудитом виявлено, що в 2017 році КП «створило сприятливі умови» для постачання та закупівлі обладнання за «ймовірно узгодженою завищеною вартістю». Комплексні системи відеоспостереження до закупівлі комунальним підприємством проходили через посередників кілька етапів перепродажу, що коштувало київському бюджету зайвих 16,06 млн грн. Крім того, як виявили аудитори, за договором з ТОВ «Інтелекшуал Констракшн» комунальне підприємство оплатило роботи з монтажу обладнання, яке фактично не виконувалися на 2,68 млн грн.

КП «Інформатика» Київської міськради було засноване у 2002 році , є структурним підрозділом Департаменту інформаційно-телекомунікаційних технологій КМДА. Як зазначається на сторінці КП у фейсбуці метою створення підприємства є господарська діяльність з адміністрування, обслуговування інформаційно-телекомунікаційних систем та програмно-апаратних комплексів. З жовтня 2017 року КП очолює Микола Пихтін.

Ольга Прокопишина, «Наші гроші»

ПАТ «Прикарпаттяобленерго» 21 травня за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ ТОВ «Комп’ютери та комунікації на постачання принтерів та моніторів  на суму 1,82 млн грн.

Про це написав Олександр Тартачний для «Наші гроші. Львів».

За договором замовлено багатофункціональні пристрої з картриджем моделі Ecosys M3860idn товариство за 140 тис. грн. Натомість, на ринку вартість такого БФП близько 50 тис грн.., а тонер-картридж ще 6-7 тис грн.

Принтери моделі Ecosys P2040dn на ринку коштують 7,2 тис грн а разом із картриджем — 10,3 тис. грн. Натомість переможець тендеру їх продаватиме за 16 тис грн. Дилер виробника техніки Kyocera в Україні повідомив виданню, що ці БФП та принтери з картриджами в них коштують 56 тис. грн та 10,2 тис. грн за штуку відповідно. І це, як сказали в компанії, роздрібні ціни, а у випадку гуртового замовлення будуть ще дешевші.

А ще «Прикарпаттяобленерго» купило монітори Lenovo. Замовлена модель рідкісна для українських магазинів, єдина торгова мережа підтвердила виданню наявність таких моніторів за ціною в 3,8 тис. грн (без ПДВ). Але обленерго заплатить вдвічі дорожче — по 8,2 тис. грн. При чому монітори з аналогічними характеристиками у мережі коштують від 3,5 до 5 тис. грн.

Ці рідкісні монітори, як і інша замовлена техніка, знайшлась у інтернет-магазині «Комтрейдінг». Власниками юридичної особа магазину (ТОВ «Комтрейдінг-сервіс») є кияни Олег Голофаєв і В’ячеслав Прилипко. Вони ж і є засновниками ТОВ «Комп’ютери і комунікації», яке перемогло на тендері. Більше того, вони ж у своєму онлайн-магазині суттєво дешевше продають  техніку, яку купило обленерго:  на уточнення магазин порахував вартість цього обладнання в 983 тис. грн. Таким чином, «Прикарпаттяобленерго» переплатить 899 тис грн. Єдиним конкурентом переможця на тендері було ТОВ «Абсолют солюшнс» – «технічний» конкурент «Комп’ютери та комунікації» на закупівлях.

Джерелом фінансування «Прикарпаттяобленерго» вказало кошти з інвестиційної програми. Обленерго отримує їх через нову тарифну систему RAB (Regulatory Asset Base). В цю систему закладено, що обленерго гарантовано отримує відсотковий прибуток від вартості усіх своїх активів. Тобто, була перерахована вартість обленерго, від неї вирахувані 3%, які включені в тариф для непобутових споживачів і держсектору. Фактично, цей тариф оплачують всі споживачі, бо для побутових споживачів е/е подорожчали товари та послуги через ріст тарифу для не побутових споживачів. Обсяг інвестиційної програми «Прикарпаттяобленерго» на 2021 рік становить 459 млн грн. Переважно це ремонт ліній електропередач, заміна трансформаторів і тощо. Але і оновлення офісної техніки також належить до інвестицій. Зокрема, на це компанія планує витрати 6,64 млн грн.

Витрачання цих грошей контролює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), яка затверджує обленерго інвестиційні програми. Але нині жодного покарання за завищення цін, «Прикарпаттяобленерго» не понесе, попри те, що компанія повинна звітуватись НКРЕКП про витрачені кошти.

«Механізму контролю за формуванням витрат за кожним напрямом модернізації як такого немає. Передбачено лише звітування про виконання плану і коригування, якщо воно потрібне. При коригуванні вивчається обґрунтованість витрат»,  —  пояснює Галина Верцімаха, керівник напрямку адвокатування комунікаційної платформи «Ліги Антитрасту».

Від «Наших грошей»

Програма «Bihus. Info» встановила, що проведена Фондом держмайна оцінка (за ініційованою НКРЕКП методикою)  вартості обленерго є суттєво завищено. На це вказує як завищення цін на обладнання, наприклад, на трансформатори  удвічі. Так і порівняння цін купівлі акцій обленерго власниками та оцінка їх вартості нині. Наприклад, структури братів Суркіса та Віктора Медведчука скупили 80% «Прикарпаттяобленерго» за $16 млн (орієнтовно 100% акцій таким чином коштує близько $20). Але під RAB-тариф вартість обленерго була оцінена в $393 млн., або майже в 20 разів дорожче.

Нині бенефіціарами «Прикарпаттяобленерго» система Youcontrol вказує Ігоря Суркіса та Геннадія Боголюбова.

В суботу, 22 травня 2021 року, адвокат із проблемної нерухомості Руслан Квітін написав у соцмережі Facebook, що його офіс «лихоманить від дзвінків клієнтів із повідомленнями про рейдерські атаки». Всі клієнти адвоката підписані на Опендатабот, а бот говорив про масові вилучення об’єктів нерухомості із реєстру речових прав. Перевірки реєстру напряму показали, що всі об’єкти на місці. Десятки подібних дзвінків отримала і редакція «Наших грошей».

Така ситуація сталася через збій у роботі структури Мін’юсту – ДП «Національні інформаційні системи» (НАІС). НАІС є адміністратором Державного реєстру речових прав (ДРРП), у якому міститься інформація про всю українську нерухомість. Держателем ДРРП є Міністерство юстиції.

Довідково

Приватні сервіси, що відслідковують зміни щодо майна в українському реєстрі нерухомості, такі, як Оpendatabot.ua, працюють так. Ви відкриваєте відповідний бот у вайбері або телеграмі, вводите в нього ідентифікаційний номер власника нерухомості або код компанії і підписуєтеся на об’єкти цього власника. Якщо з нерухомістю, якою ви цікавитеся, відбуватимуться зміни, інформація про це прийде на ваш телефон. Дані про нерухомість такі компанії, як Опендатабот, беруть із Державного реєстру речових прав.

Як повідомили «Нашим грошам» в ДП «НАІС», у ніч із 21 на 22 травня на ДП проводили технічні роботи з API державних реєстрів. Із самим реєстром речових прав, за твердженнями НАІС, все було гаразд, але «в процесі робіт не весь функціонал сервісу API був доступний, у результаті чого клієнти API за певними запитами отримували “порожні дані”».

В коментарях під постом Руслана Квітіна перший заступник гендиректора НАІС Леонід Музикус прокоментував, що «був глюк в роботі API, але все вже «пофіксили».

API  (Application Programming Interface) – прикладний програмний інтерфейс, який використовує НАІС в роботі з компаніями, що потребують великої кількості запитів до реєстру речових прав. Так, звичайний користувач просто заходить в реєстр і бере довідку, заплативши за неї  від 33 грн. Але якщо вам треба взяти багато довідок і швидко, то ви можете укласти договір із НАІС. Відповідно до цього договору, НАІС надасть вам сервісну послугу у формі прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру речових прав, і ви зможете робити тисячі запитів до реєстру протягом місяця, заплативши за це гроші. Судячи з тарифів НАІС, вартість може сягати до 226,5 тис грн за 750 тис. запитів у місяць (тобто, близько 3 грн за запит).

Як повідомив «Нашим грошам» СЕО Опендатабот Олексій Іванкін, через збій НАІСу Опендатабот розіслав близько 12 тис. некоректних повідомлень щодо майна. Це приблизно 1/7 підписників Опендатаботу, а також ті, хто моніторить нерухомість щоденно:

«Те, що назвали «глюк в роботі API», виглядало як коректні по формі, але порожні по змісту  відповіді API щодо майна громадян, – каже Іванкін «Нашим грошам». – Тому вони і були вислані користувачам, оскільки Опендатабот реагує на будь-які зміни реєстрів. Після цього був величезний вал звернень. Ми намагалися всім пояснити ситуацію і відправили вибачення за хибні повідомлення всім, хто такі повідомлення отримав. Зараз працюємо над тим, щоб відслідковувати такі масові «глюки в роботі API» і отримувати офіційні коментарі щодо них».

Користувачі соцмереж писали також, що подібні повідомлення, як від Опендатаботу, отримали підписники сервісу vKursi, через який теж можна моніторити зміни щодо нерухомості в реєстрі. Відтак, хибних повідомлень про начебто втрачене майно через помилку НАІС могли отримати набагато більше людей. Водночас, зі свідчень тих же користувачів, сервіс «Смс-маяк» від «ЛІГА:ЗАКОН» подібних повідомлень не розсилав.

Як повідомили «Нашим грошам» у компанії «Ліга:Закон», НАІС використовує декілька публічних API, через які отримують дані з Державного реєстру речових. «Ліга:Закон» використовує ось цей – https://nais.gov.ua/p/servisna-posluga-z-informuvannya-z-derjavnogo-reestru-rechovih-prav-na-neruhome-mayno. Як стверджують у «Ліга:Закон», «для стабільності роботи необхідні доопрацювання на стороні саме сервісу, який використовує публічне API для отримання даних», тож «Ліга:Закон» за довгий час досягла стабільності роботи даного API завдяки доопрацюванню саме на стороні сервісу «Смс-маяк», враховуючи усі нюанси передачі даних з реєстру речових прав». Тому на стороні сервісу «Смс-маяк» і не було проблем із хибними даними.

Аліна Стрижак, «Наші гроші»

У столиці почався перерозподіл ринку диспетчерського обслуговування ліфтів, що приносить десятків мільйонів гривень на рік. В результаті боротьби у ліфтах Дарницького району вже відключився  диспетчерський зв’язок з аварійною службою.

У травні мешканці Дарницького району столиці виявили, що без мобільного телефону у ліфті краще не застрягати: несподівано перестали функціонувати кнопки виклику диспетчера. Причиною стала бізнес-війна за мільйонні потоки на «ліфтовому ринку». Група метких «нових бізнесменів» почала активно відбирати бутерброд з ікрою у попередників, які кілька років поспіль харчувались на штучно створеній монополії. Ну, а оскільки війна ще триває, то цілком ймовірно, що проблеми мешканців Дарниці торкнуться і решти киян.

Як працювала попередня схема

Починаючи з 2017 року, три фірми (СЕА ОДС», ТОВ «Барс Україна» та ТОВ «Дель-пак сістемс Україна») захопили у Києві ринок диспетчеризації ліфтів ємністю в кілька десятків мільйонів щорічно. Перемогти їх на відкритих і прозорих тендерах було неможливо. Річ у тому, що для перемоги потрібно було мати спеціальне програмне забезпечення і апаратуру під нього, а крім того – усе це добро мало отримати резолюцію про  випробування замовником – тобто представником київської влади.

У перший рік охочих пограти в гру з чиновниками не знайшлось, а далі й – поготів. По-перше, для участі в тендері треба було вже показувати «попередній досвід», а він був лише в трійки обраних, по-друге, лише обрані оперували програмою від улюбленця столичної влади: ТОВ «Українські бізнес комунікації».

У квітні 2018-го цю фірму для створення комплексу Оперативно-диспетчерського обслуговування обрало комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Домовились, що до грудня 2018-го все буде зроблено, загальна ціна 58,81 млн гривень ділилась так:

• постачання ліцензії (28,20 млн грн.);
• розгортання та налаштування системи (1,10 млн грн.);
• постачання обладнання (20,26 млн грн.);
• монтаж (3,71 млн грн),
• впровадження (416 тис грн.)

Очікувалось, що, придбавши цей комплекс, місто буде давати його в користування переможцям щорічних тендерів. Однак родзинкою цього тендеру стало те, що Київ до цього часу власником апаратного комплексу не став. Строки виконання сторони багаторазово переносили, в останній раз –  до кінця 2019 року. На даний момент, згідно до інформації  «Прозорро»,  місто виплатило підряднику 29,53 млн гривень. Так виглядає, що все «зависло» на етапі постачання обладнання.

Тут проявилась друга родзинка схеми. Хоча саме місто юридично програми не отримало, фізично вона все ж існувала. І «Українські бізнес комунікації» почали надавати її в оренду трьом тендерним фаворитам: «СЕА ОДС», «Барс Україна» та «Дель-пак сістемс Україна». Так виглядає, що про долю свого недозамовлення чиновники знали. Особливо яскраво це видно із тендерної документації, де вимагалась «наявність діючого або дослідного зразку». Дослідний зразок був, і був лише у тих компаній, яких допустили до його оренди.

Така нехитра монопольна схема спокусила у 2018-ому слідчих СБУ, які вирішили довести збитки, оскільки «Українські бізнес комунікації» продавали продукт, за який фактично заплатив бюджет. У процесі розслідування слідчі отримали інформацію, що «СЕА ОДС», «Барс Україна» та «Дель-пак сістемс Україна» є пов’язаними компаніями, які подають фінзвітність з однієї IP-адреси і послуги з диспетчерського обслуговування від спільних операторів, хоча виступають на тендерах конкурентами. Формально вони також пов’язані між собою: «Барс Україна» та «Дель-пак сістемс Україна»  мають спільну співвласницю   Ліліану Щорбу (Дику).

Ми би також додали, що існує ще одне прізвище, яке поєднує між собою учасників цієї історії: Олександр Дудченко, який сьогодні є заступником Міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку. Раніше він був серед засновників  «Українських бізнес комунікацій», у 2013-2015 – фіндиректором «СЕА ОДС», у 2016-2017 – власником цієї фірми. У 2015-2019  працював в «Контактному центрі міста Києва»,  а в квітні 2019-го став заступником директора КП ГІОЦ, яке й замовляло програмний комплекс у «Українських бізнес комунікацій».

Станом на 2019 рік послуги з диспетчеризації столичним керуючим компаніям коштували близько 150 млн гривень, як зазначається в ухвалі суду,  надавались «по завідомо завищеним цінам та не у повному обсязі».

Як не дивно, але справа навіть дійшла до суду. В якості обвинувачених проходять колишній директор ГІОЦ Віталій Козубський,  начальник його департаменту  Олександр Перевозник і директор «Українських бізнес комунікацій» Єгор  Бургомістренко.  23 червня Дніпровський райсуд Києва має провести наступне судове засідання по справі.

Додамо, що минулого року «Барс Україна» отримав підрядів на 25,97 млн гривень, «СЕА ОДС» – на 26,77 млн., а «Дель-пак сістемс Україна» – 16,00 млн.

Нова схема почалась в Дарниці

Цей рік для «трійки обраних» почався  сумно. До проблем з правоохоронцями долучились ще й кардинальна зміна світогляду столичних чиновників. В тендерах не тільки щезло тепле сприяння, а й навпаки: місто почало активно тягнути нагору нових фаворитів: «ОДС Плюс» та «Комфорт ОДС».

26 квітня КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» уклала угоду з ТОВ «ОДС Плюс» з операційно-диспетчерського обслуговування багатоквартирних будинків району за 4,72 млн гривень. «ОДС Плюс» буде отримувати для комунальних служб заявки від мешканців квартир про аварійні ситуації в ліфтах, на системах опалення, каналізації, водо- , газо- та електропостачання у багатоповерхівках, що не утворили ОСББ. Таких у Дарницькому районі Києва нараховується 543 і в день укладання договору з цією фірмою їм відключили диспетчерський зв’язок в ліфтах. Бо, нагадаємо, система такого зв’язку  належить не місту, а приватній фірмі, як давала його в оренду тільки наближеним.

Для новачка виграти конкурс стало можливим завдяки зменшеним з боку замовника вимогам до досвіду претендентів. Якщо, наприклад, у 2019 році учасник мав надати мінімум два аналогічних договори та шість актів виконаних робіт за ними, то зараз від підрядника вимагалось один аналогічний договір підкріплений позитивним відгуком.  Фірма-переможець «ОДС Плюс» надала договір з ОСББ «Дніпровська набережна 9А», які  вона за умовами мала виконувати аж дев’ять діб – з 23 по 31 грудня 2020 року.

А виконувала, судячи із загальної вартості контракту у 500 гривень та відповідного акту на цю суму,  лише одну добу, в день підписання угоди.

У керуючій компанії Дарницького району нарікань до такого «досвіду» робіт  не виникло. Натомість замовник не пустив до участі у торгах старожилів ринку «СЕА ОДС» та «Барс Україна», знайшовши у їх документації спільний недолік – у розділі «Технічні вимоги» був відсутній перелік адрес, за якими мають надавати послуги. Згодом фірми оскаржили недопуск у адмінколегії  АМКУ, наголошуючи, що в самому проекті договору містився додаток з таким переліком. Тобто повторювати вдруге півтисячі адрес не було потреби. Проте адмінколегія АМКУ (Буроменська, Тищик, Горобець) вирішила, що компанії були відхилені правомірно.

Одночасно з власним недопуском колишні фаворити оскаржили потрапляння на тендер новоспечених «ОДС Плюс» та «Комфорт ОДС», які були зареєстровані в Києві лише восени 2020 року зі статутним капіталом у 500 гривень.

Скаржники закинули учасникам неспроможність  надавати послуги диспетчеризації цілодобово сім днів на тиждень, виходячи з довідки про оренду під центральний диспетчерський пункт нежитлового приміщення, яке орендодавець буде надавати кожного робочого дня на одну годину. А це, на думку конкурентів, не відповідає вимозі цілодобового надання послуг. В АМКУ з такими доводами не погодились, зазначивши, що  вимоги цілодобового надання послуг «стосуються саме об’єднаної диспетчерської служби».

Ще однією ознакою неспроможності «ОДС Плюс» відповідати вимогам тендеру, на думку скаржників, є заявлений ним штат з трьох операторів диспетчерської служби та 25  операторів call-центру. На фірмі тільки три працівника вміють керувати обладнанням  диспетчерської системи (вмикати/вимикати ліфти, освітлення тощо). На думку скаржників, з таким штатом надавати послуги цілодобово неможливо: «Потрібно мінімум чотири працівники (графік роботи одна доба через три)».

На це в адмінколегії зазначили, що три диспетчери відповідають вимогам тендеру. А вимоги самої тендерної документації скаржники вже не можуть оскаржити через пропущення строків для таких скарг.

За оцінкою «Ліги антитрасту», Тендерна колегія АМКУ та замовник неоднозначно підійшли до розгляду помилок в пропозиціях учасників:

«Помилки одних визнані формальними, інших – такими, що мають призводити до дискваліфікації. Така оцінка не базується на правилі «ТП=ТД», а скоріш є проявом внутрішнього переконання посадовців, які, базуючись на суб’єктивному ставленні, вирішили, що одні помилки є суттєвішими за інші. При цьому, об’єктивних причин для цього не було, адже як помилки щодо статуту, так і помилки щодо листа-погодження з умовами договору можна назвати суттєвими та такими, що впливають на зміст пропозиції».

В результаті тендер провели за мінімальної конкуренції новачків «ОДС Плюс» та «Комфорт ОДС». Під час аукціону «Комфорт ОДС»  не зменшував первинної пропозиції ні на копійку, що дало змогу «ОДС Плюс» спокійно виграти у нього, запропонувавши на одну гривню менше від початкової ціни конкурента.

Інші райони – готуються приймати нових бізнесменів

За диспетчерські послуги в інших районах столиці ще триває боротьба. Беручи до уваги, що новачки подались на закупівлі у всі райони столиці, можна прогнозувати поширення проблем з ліфтами на інші райони міста.

У Шевченківському районі замовник у тендері на 5,81 млн гривень відхилив старожилів «СЕА ОДС» та «Барс». Ті оскаржили в АМКУ своє відхилення та допуск новачків «ОДС Плюс» та «Комфорт ОДС». Тобто рішення Тендерної колегії могло перевернути ситуацію на користь старожилів. Тоді «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» вирішила взагалі відмінити тендер за «відсутністю подальшої потреби». Але «СЕА ОДС» також успішно оскаржило це рішення і торги поновили.

У Подільському районі керуюча компанія 20 травня оголосила про намір укласти договір вартістю 2,74  млн гривень  з «ОДС Плюс».

В Оболонському – закупівля диспетчерських послуг очікуваною вартістю 6,47 млн гривень довго «підвисала» на моменті падіння  всіх учасників до 500 000 гривень,  до аномально низької ціни. 14 травня замовник взагалі відмінив закупівлю, відхиливши всі пропозиції.

Спрогнозувати, яким чином будуть розвиватись події, здається, нескладно. Нові фаворити видавлять з теплого місця попередників, можливо, лишивши їм на прокорм один-два райони. Бо поки що на захист «колишніх» виступила тільки купка політиків і сайтів із сумнівною репутацією. Чиновники грають у стоїчну мовчанку. Воно й не дивно: краще мовчати, аніж наговорювати на своїх нових друзів. А люди – вони потерплять. У кожного ж є мобільний телефон.

Ольга Прокопишина, «Наші гроші»

СКП «Київтелесервіс» Київради 21 і 27 травня за результатами тендерів уклало дві угоди з ТОВ «ВМ Констракшн Україна» стосовно Мережевої інфраструктури Київради, КМДА загальною вартістю 195,81 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На створення, розвиток та супроводження сервісної мережевої інфраструктури відведено 172,84 млн грн. Мова про обладнання виробництва «Hewlett Packard Enterprise» («HPE», США), а також про послуги з проектування, налаштування, розміщення та підключення.

Ще поставлять програмне забезпечення систем захисту міської мережевої інфраструктури розробки фірми «Fortinet» (США) із підтримкою до 31 січня 2023 року на 22,97 млн грн.

Сума угод усього на 0,1% нижча від очікуваної вартості закупівель у 196,00 млн грн.

Ніхто не знижував ціну на аукціонах. Єдиним конкурентом на тендері щодо створення Мережевої інфраструктури стало ТОВ «Амріта Комплексні рішення». За постачання безпекового софту з «ВМ Констракшн Україна» змагалися ТОВ «Спецвузавтоматика» та ТОВ «Оптідата». Натомість ТОВ «Ай Ай Ті Трейдінг» не допустили до цих торгів, бо воно не подало тендерну пропозицію без ціни та не усунуло недоліки за добу. Мова про відсутність видаткової накладної на один ноутбук і строк оренди автомобіля, що сплив.

Столичною фірмою «ВМ Констракшн Україна» із 2018 року володіє та керує киянин Сергій Мороз. У держреєстрі він із 2013 року вказаний виконувачем обов’язків директора ДП «Український науково-дослідний інститут зв’язку» («УНДІЗ») Держспецзв’язку, яке перебуває у стані припинення. Зараз на сайті Держспецзв’язку в. о. директора «УНДІЗ» записаний Анатолій Ходос, який у держреєстрі вказаний головою комісії з припинення.

Від заснування «Прозорро» переможець отримав підрядів на 610,77 млн грн. Із них 582,44 млн грн. – у нинішнього замовника «Київтелесервіс» щодо Мережевої інфраструктури.

СБУ та Офіс Генпрокурора вважають, що за 2017-2019 роки «Київтелесервіс» закупив у «ВМ Констракшн Україна» і ТОВ «Білінтех Україна» обладнання і софт із переплатою на 143,7 млн грн. А за даними ДФС України ці фірми не закуповували на території України у нерезидентів чи резидентів проданий «Київтелесервісу» софт на 44,9 млн грн. Нещодавно суд продовжив строк досудового розслідування у цій справі до кінця вересня 2021 року.

23 червня Дніпровський райсуд м. Києва проведете засідання у справі привласнення коштів на закупівлі комплексу диспетчерського обслуговування та керування ліфтовим обладнанням київських будинків, що у 2018 році проводило КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ). Про це повідомляється на сайті «Судова влада України».

Передбачалось, що майбутній комплекс з диспетчеризації та керування ліфтами місто надаватиме в користування фірмам-переможницям тендерів з обслуговування багатоквартирних будинків. Всього на створення комплексу фірма-розробник «Українські бізнес комунікації» отримала з бюджету Києва 29,53  млн гривень. Загальна же вартість закупівлі складала 58,81 млн гривень. Проте проект завис на етапі передачі комунальному підприємству обладнання. Воно  досі лишається в руках підрядника, який сам заробляє на його оренді фірмам, що виграють тендери з диспетчерських послуг у районних керуючих компаній. Ця ситуація зацікавила співробітників СБУ, що у 2018 року ініціювали кримінальне провадження і з тих пір ведуть розслідування по справі.

На даний момент в якості обвинувачених виступають колишній начальник департаменту впровадження та супроводу інформаційно-комунікаційних систем ГІОЦа Олександр Перевозник, екс-директор комунального підприємства Віталій Козубський та директор «Українських бізнес комунікацій» Єгор Бургомістренко.

В квітні 2020 року слідчий СБУ Швиденко Д.О. звертався до судді Дніпровського райсуду м. Києва Левко В.Б з клопотанням надати дозвіл на обшук, де фактично проживає Юрій Назаров, на той момент директор департаменту  інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. Як зазначається в тексті судової ухвали, було встановлено, що фактично Назаров проживає на острові Долобецький, що поблизу Гідропарку, «на самозахопленій території, яку  огородив парканом та має в обслуговуванні постійний пост охорони і вісім камер відеоспостереження».

Будинок побудований на сваях, «має всі ознаки капітальної споруди». Кожного дня на острів Назарова відвозив службовий автомобіль КМДА.

Як зазначається в судовій ухвалі, екс-директор Департаменту КДМА особисто «здійснював контроль» за підприємствами – переможцями тендерів «щодо впровадження програм інформатизації м. Києва та призначав підконтрольних директорів у підпорядковані комунальні підприємства».

Обґрунтовуючи необхідність провести обшук у Назарова, слідчий посилався на те, що є достатні підстави вважати, що важливі документи по справі знаходяться  в будинку Юрія Назарова на острові Долобецький. Проте суддя відмовила в клопотанні провести обшук.

Юрій Назаров є зятем нардепа від ОПЗЖ Юрія Бойко. Разом з дружиною  Ярославою Назаровою (Бойко) колишній голова департаменту КМДА були головними ідеологами та реалізаторами програм концепції «Kyiv Smart City 2020» , що передбачила мільярдні фінансування. За інформацією сайту Mind.ua, лише на одну програму концепції «Електронна столиця» впродовж 2019-2022 рр керманичи Kyiv Smart City планували витратити із держбюджету 7,3 млрд гривень.

Служба безпеки України 10 червня уклала дві угоди з ТОВ «Інсайд Солюшнс» про закупівлю обладнання та програмного забезпечення на загальну суму 129,47 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 10 вересня 2021 року поставлять два спеціальні апаратно-програмні продукти:

• система Enigma OSINT розробки компанії «Ultra Information Solutions Ltd» (Ізраїль) за 104,43 млн грн. Судячи з назви, вона призначена для розвідки з відкритих джерел.
• система GeoMatrix solution розробки компанії «Rayzone Group Ltd» (Ізраїль) за 25,04 млн грн. За даними сайту розробника, система дозволяє таємно знаходити абонентів GSM / UMTS / 3G / 4G (LTE) практично по всьому світу в режимі реального часу.

Стислу специфікацію наведено в кінці новини, а розгорнута специфікація та програмне забезпечення, згідно протоколу, є інформацією для службового користування (ДСК).

Гарантійний строк становить рік. Аванс складає 30%, а решту оплатять після поставки.

Як пише замовник, замовлений софт і обладнання необхідні для забезпечення протидії протиправній діяльності на шкоду інтересам держави у сфері інформаційної безпеки в умовах так званої «гібридної війни» (російської військової та інформаційної агресії).

Закупівлі провели за переговорною процедурою з посиланням на відсутність конкуренції з технічних причин. Робоча група СБУ вивчила ринок і з’ясувала, що вищезгадані системи включають унікальний багатофункціональний софт, якого немає на ринку IT-розробників резидентів та інтеграторів. За словами замовника, «Інсайд Солюшнс» має певний досвід реалізації проектів в галузі системної інтеграції та захисту інформації та є авторизованим ексклюзивним постачальником «Ultra Information Solutions» і «Rayzone Group» в Україні.

Столичною «Інсайд Солюшнс» зі статутним капіталом 1 тис грн. володіє та керує киянин Ігор Галицький. Він також є засновником ТОВ «Росток-Прінт» разом з Ігорем Масолом та ТОВ Підприємство «Росток-Спаркс» ЛТД разом із Валентином Сологубом, Ларисою Гостищевою, Дмитром Байтлером і ТОВ «КУА «Овамо Кепітал» Анатолія Дубинського.

Ігор Масол є сином покійного колишнього прем’єр-міністра Віталія Масола та основним акціонером ПрАТ «Компанія Росток», яке виробляє лічильники, електрообладнання тощо.

Із 2019 року «Інсайд Солюшнс» отримала підрядів на 249,88 млн грн. у СБУ, Пенсійного фонду, Держспецзв’язку та ДочП «Нафтогазбезпека» АТ «НАК «Нафтогаз України».

Раніше, одразу після створення в 2018 році вона називалась «Компанія Патентна студія Рудого». Її тодішній засновник Тарас Рудий займається реєстрацією торгових марок.

14 червня Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабміну уклав договір з ТОВ «Айті –Солюшнс» з закупівлі програмної продукції системи керування базами даних  за 22,86 млн гривень. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Окрім «Айті- Солюшнс» на конкурс за тендером очікуваною вартістю 23 млн гривень подалися ТОВ «Центр системної інтеграції» та ТОВ «Інтрасистемс». Останнє до аукціону не допустили через те, що його пропозиція «не відповідає кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам». Тому замовник 1 червня провів конкурс за мінімальної конкуренції. В результаті перемогло «Айті-Солюшнс», що взяло підряд фактично по ціні очікуваної вартості – зі знижкою 0,5%.

Тепер «Айті-Солюшнс» має по 30 листопада поставити в Кабмін  28 програмних продуктів системи керування базами даних Oracle Database Enterprise Edition, Processor, Perpetual та надалі надавати замовнику раз на рік  технічну підтримку.

«Айті-Солюшнс» з 2019 року фігурує у кримінальній справі, що розслідує Державне бюро розслідувань (ДБР) проти співробітників Департаменту охорони державної таємниці і ліцензування Служби безпеки України (ДОДТЛ СБУ) за статтею 368 КК «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою». ДБР встановило, що сбушники в кінці 2018 року «організували та впровадили механізм систематичного вимагання та одержання неправомірної вигоди» від  фірм, в яких проводили планові та позапланові перевірки режимно-секретної діяльності.

«Перший заступник начальника Департаменту охорони державної таємниці і ліцензування Служби безпеки України орієнтував підлеглих на ретельне проведення перевірок підприємств, установ, організацій з метою виявлення максимальної кількості порушень та подальшого схиляння керівників суб`єктів господарювання до надання грошових коштів за не складання протоколів за порушення законодавства про державну таємницю», – йдеться в тексті судової ухвали.

Фірми, яких перевіряли співробітники ДОДТЛ, отримували листа від благодійної організації «Фонд підтримки національної безпеки України» з пропозицією про фінансову допомогу. Якщо фірма погоджувалась виплатити «благодійний внесок», співробітники спецслужби не складали протокол про порушення, не зупиняли та не скасовували фірмі спецдозвіл на провадження діяльності. Якщо ж відправляти кошти в фонд відмовлялись, додтлівці скасовували допуск до держтаємниці та відповідний спецдозвіл.

Наприклад, в ході досудового розслідування встановили, що під час перевірки ПрАТ «Датагруп» у 2019 році співробітники ДОДТЛ СБУ виявлили суттєві порушення, однак протокол складати не стали. Одночасно з рахунку «Датагруп»  на рахунок БФ «Фонд підтримки національної безпеки України» було перераховано 100 000 гривень.

На підтвердження оплати коштів, на мобільний телефон першого заступника начальника ДОДТЛ СБУ було надіслано фото платіжного доручення.

За інформацією ДБР, таким чином до «Фонду підтримки національної безпеки України» у 2019 році кошти надсилали ТОВ «Автор», ТОВ «Укроп», ТОВ «НВФ Криптон», ТОВ «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон», ТОВ «Термал Віжн Технолоджис» та вище зазначена  ТОВ «Айті-Солюшнс».

Директор «Фонду підтримки національної безпеки України» Валентин Тихомиров під час допиту зізнався, що листи до фірм з пропозицією надати «благодійну допомогу» приносили йому  на підпис безпосередньо співробітники ДОДТЛ СБУ.

Печерський райсуд міста Києва подовжив строк досудового розслідування по справі до 19 вересня.

З липня 2016 року до серпня 2019 року Департамент охорони державної таємниці і ліцензування Служби безпеки України очолював Сергій Болдир.

ТОВ «Айті- Солюшнс» засноване у Києві в 2012 році спеціалізується на оптовій торгівлі комп’ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням. З початку 2021 року отримала тендерів на 35,73 млн гривень, в минулому році – на 181,19 млн гривень. Власниками «Айті-Солюшнс» виступають Сергій Хачиньян та Сергій Багрій.

ТОВ «Нафтогаз Цифрові технології» 6 липня уклало угоду з ТОВ «САП Україна» щодо програмного забезпечення SAP на 104,02 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

На період із 31 травня 2021 року до 31 грудня 2022 року, тобто на 19 місяців замовили послуги з підтримки Enterprise Support софту SAP. Перелік наведено в таблиці нижче.

Інших деталей замовлення в оприлюдненому звіті про укладення договору немає.

Нагадаємо, з 2018 року «Нафтогаз Цифрові технології» уклав угод із «САП Україна» щодо софту SAP та його підтримки на суму 343,57 млн грн. Закупівлі провели за допороговою процедурою або за процедурою звітування про укладений договір, бо компанія «Нафтогаз Цифрові технології» не є замовником у розумінні закону «Про публічні закупівлі».

Раніше, у 2016-2017 роках сам «Нафтогаз» чотири рази намагався купити софт SAP, але торги з різних причин відмінялись (див. «Нафтогаз» вивів півмільярда в софт-тінь»).

Столична «САП Україна» – це українське представництво німецького виробника софту SAP під керівництвом Максима Матяша. Підписантом фірми вказана Тетяна Сіваєва.

ТОВ «Нафтогаз Цифрові Технології» є дочірнім підприємством «Нафтогазу», створеним для обслуговування ІТ-потреб всієї групи компаній «Нафтогазу». При створенні в 2018 році фірма підпорядковувалась тодішньому фінансовому директору «Нафтогазу» Сергію Коновцю, а згодом, за даними «Наших грошей», – безпосередньо тодішньому голові правління «Нафтогазу» Андрію Коболєву. До лютого 2019 року фірмою керував колишній начальник ІТ-департаменту «Нафтогазу» Анатолій Вовнюк, потім до травня 2019 року директором була Олена Чорнокальська, а нині посаду обіймає Марина Квашніна.

Антимонопольний комітет відкрив справу проти групи українських фірм та представництв закордонних компаній. Їм інкримінують змову для розіграшу закупівель програмного забезпечення SAP державними установами України на суму понад півмільярда гривень у період 2016-2019 рр.

Справу №145-26.13/84-21 відкрив держуповноважений Богдан Горобець стосовно ТОВ «САП Україна», ТОВ «Бріг-рітейл», ТОВ «Агелес», ТОВ «Беной», ДочП «Ітеллідженс», ТОВ «Інфопульс Україна», ТОВ «Айгенметод», ТОВ «Сапран Україна».

Копія розпорядження про відкриття справи від 2 липня 2021 року є у розпорядженні «Наших грошей» (скачати).

Цим фірмам інкримінують антиконкурентні узгодженні дії, що стосуються спотворення результатів торгів на суму понад 570 млн грн наступних держустанов (після ідентифікатора у дужках очікувана вартість торгів, деякі з цих закупівель не були завершені через те, що замовник встигав відхилити усіх учасників):

АТ КБ «Приватбанк»: PB-2017-08-03-3003341 (140 001 153 грн), PB-2018-01-22-3003412 (н/д), PB-2018-11-26-3002716 (86 847 902 грн), PB-2017-11-22-3003383 (н/д), PB-2018-02-21-3003438 (1 800 000 грн);

ДП «НАЕК «Енергоатом»: UA-2016-11-04-000407-a (27 747 259 грн), UA-2017-10-06-001874-b (17 517 292 грн), UA-2018-12-12-000440-b (17 521 666 грн), UA-2019-04-10-000824-a (49 800 000 грн), UA-2019-06-26-000752-b (424 140 грн), UA-2019-07-17-002012-b (38 320 000 грн), UA-2019-07-10-000268-c (33 437 751 грн);

ПАТ «Укргазвидобування»: UA-2017-07-03-001985-b (100 543 680 грн);

«Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця»: UA-2018-03-06-000420-b (1 064 000 грн), UA-2018-03-27-000583-c (1 064 000 грн);

Нацбанк України: №122771 у бюлетені №98 від 25.05.2016 року (7 584 192 грн); UA-2017-11-16-003616-a (13 610 868 грн), UA-2018-02-16-001624-c (6 000 000 грн), UA-2019-01-09-000292-c (6 000 000 грн);

Банкното-монетний двір НБУ: UA-2017-09-28-001626-c (4 401 900 грн);

Поліграфкомбінат «Україна»: UA-2019-04-12-002540-a (16 166 142 грн).

Всім цим фірмам інкримінують порушення, передбачене п 4 ч 2 ст 6 та п 1 ст 50 Закону «Про захист економічної конкуренції».

Як пояснили у «Лізі антитрасту», розслідування змови на торгах загрожує компаніям штрафом у розмірі до 10% річного доходу та забороною на три роки брати участь в торгах. Проте, це не завадить відкрити нові юридичні обличча та «тендеритися» через них.

«Тому, сподіваємось, що звинувачення у змові лише початок і АМКУ проаналізує комерційні практики компанії не тільки під цим кутом. Розслідування щодо SAP не українська особливість. Прямо зараз компанія перебуває під пильною перевіркою антимонопольних органів ЄС та Німеччини. Їх звинувачують у зловживанні монопольним становищем на ринку корпоративних додатків.

SAP – найдорожча компанія Німеччини та лідер в програмному забезпечені для планування ресурсів підприємств (ERP). Вони використовуються майже всіма великими компаніями для управління даними про все: від готівкових коштів до замовлень на закупівлю.

Останнім часом лунає багато скарг, в тому числі, від Siemens, Adidas, Volkswagen, на зловживання SAP своїм становищем на ринку. Компанія, серед іншого, створює перешкоди для переходу своїх споживачів на програмне забезпечення конкурентів, що дозволяє їй зберігати своє панування та ставити завищені ціни.

І хоча на SAP європейці роблять ключову ставку в боротьбі за безпечну цифровізацію та розвиток європейського ІТ-сектору, Єврокомісія вимушена бути об’єктивною. Адже інакше – звинувачення у занадто жорсткому застосуванні антитрастового законодавства лише до американських техгігантів лунатимуть переконливіше.

З антимонопольними претензіями SAP зіткнулась і в США. Компанію звинуватив у крадіжки комерційної таємниці та зловживанні монопольним становищем її партнер – Teradata.

В Україні поки про монополію SAP не йдеться, хоча становище компанії помітно домінуюче», – розповіла засновниця «Ліги антитрасту» Агія Загребельська.

Звертає на себе увагу те, що окрім суто українських компаній у справу про змову в Україні потрапили і представництва крупних зарубіжних компаній, які мають свої комплаєнси.

Головним є ТОВ «САП Україна». Її засновником є німецька компанія «САП CЄ» мільярдера Дітмара Хоппа. Саме вона виготовляє програмне забезпечення SAP, яке використовують компанії у всьому світі. Представництво з 2010 очолює Максим Матяш, чия зарплата за оцінками учасників ринку може складати $20 тисяч на місяць плюс бонуси від продажів. Німецький виробник наділив цю ТОВку повноваженнями визначати, кому в Україні можна надавати статус партнера для продажу та техобслуговування німецького софту.

«Наші гроші» ще у 2018 році розібрали схему знищення конкуренції на ринку у статті «Кілобакси від SAP для України». Представництво Матяша власноруч зменшило кількість дилерів в Україні до найменшого(!) показника у Європі. І в результаті незначна кількість фірм, у яких частина менеджерів та засновників були добре і давно знайомі з Матяшем, узурпувала державні тендери.

Схема заробітку була дуже проста. Учасники торгів не торгувались так, як могли б за умов справжньої конкуренції, а відтак і не збивали ціни на торгах. І таким чином отримували надприбутки, які конвертувались у доходи учасників схеми.

Мова йде про такі цифри.

Німецький виробник продає в різні країни свій софт умовно по ціні 100. По такій ціні їх отримують місцеві представництва на кшталт «САП Україна». Представництва мають право продавати софт кому завгодно зі знижкою до 50% – хоч особисто на тендерах, хоч партнерам для подальшого перепродажу. Партнери ж мають право перепродувати софт з додатковою спецзнижкою близько 20%. Тобто ці 20% і є тим люфтом, який партнер може собі дозволити собі скинути зі своєї тендерної пропозиції, аби виграти торги. Однак, як ми повідомляли раніше, в результаті «конкуренції» між партнерами «САП Україна» було жалюгідні 3% економії, які робляться про людське око, аби ніхто не закидав про відсутність торгів.

За даними «Наших грошей», комплаєнс-підрозділ німецької корпорації отримував повідомлення про ознаки корупційно-картельних зловживань українського підрозділу, однак відмовився їх розглядати.

Окрім представництва німецького виробника у справі АМКУ фігурують і інші іноземці, яким «САП Україна» офіційно присвоїв високі партнерські статуси за результатами продажів на місцевому ринку.

«Платиновий» партнер ДочП «Ітеллідженс» – підрозділ японської компанії «NTT data», український офіс очолює Олександр Мельніков. Він же очолював «SAP Україна» ще до Матяша. Також він працював у «Конім-груп» разом з Юрієм Назаровим. Нині Назаров одружився з донькою екс-міністра енергетики та лідера ОПЗЖ Юрія Бойка та згадується у кримінальному провадженні про розкрадання на закупівлях софту у київській мерії.

«Золотий» партнер ТОВ «Інфопульс Україна» – підрозділ скандинавської компанії «Tieto EVRY», який очолює Олексій Сігов.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

Державне агентство України з питань кіно 15 липня уклало угоду з ТОВ «Маестро Тікет Систем» стосовно Єдиної державної системи електронного обліку квитків «Єдиний електронний квиток» за 2,57 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч розроблять і впровадять Єдину державну систему електронного обліку квитків «Єдиний електронний квиток». Творча концепція передбачає створення ресурсу, що дасть можливість повного переходу на реалізацію кінотеатрами по всій Україні квитків через єдину електронну систему. Метою є постійно отримувати реальну інформацію стосовно кількості продажу квитків на всі сеанси та зокрема щодо показів національних фільмів.

Договір передбачає такі модулі та послуги: Користувачі, Рольовий модуль, Логування, SSO авторизація, API для підключення, Імпорт, Багатомовність, Аналітика, Віджет, Звіти, Експорт звітів, Довідники системи управління, Інсталяція та розгортання програмного забезпечення на серверах замовника, Розробка інструкцій та навчання персоналу.

Нинішню закупівлю провели без торгів, за переговорною процедурою з посиланням на «відсутність конкуренції з технічних причин». В обґрунтуванні замовник послався на рішення Ради з державної підтримки кінематографії №140 від 14 травня 2021 року.

Цим рішенням Рада за законами «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та «Про кінематографію» надала «Маестро Тікет Систем» державну підтримку у вигляді державної субсидії. Вона має йти на розповсюдження та/або популяризацію національних фільмів шляхом повної або часткової оплати витрат на проведення творчих зустрічей, презентацій, прем’єрних показів, рекламування та інших необхідних заходів, у тому числі за участі творчих груп фільмів, в обсязі 2,57 млн грн. для популяризації національних фільмів. А саме на розробку та впровадження системи «Єдиний електронний квиток».

Також замовник згадав про свідоцтво на знак товарів і послуг №228586 від 26 червня 2017 року. Йдеться про торгівельну марку «mticket», яка належить Олександру Порядченку.

Нині столична «Маестро Тікет Систем» належить Роману та Олександру Порядченкам, які також володіють ТОВ «Контрамарка Україна». Раніше співзасновниками обох фірм разом з Олександром Порядченком також були Валерій Луцький та Ольга Чижевська.

Компанія стверджує, що її система «Maestro Ticket System» автономна, адже фізично розміщується прямо на сервері організації, на відміну від конкурентів, які, мовляв, використовують WEB-доступ. Системою користуються Національний палац мистецтв «Україна», Палац спорту, НСК «Олімпійський», Національна опера України тощо.

Усього з 2017 року фірма набрала підрядів на 3,84 млн грн., з яких цей – найбільший.

Державна аудиторська служба України 23 липня за результатами тендеру уклала угоду ТОВ Науково-виробниче підприємство «Інформаційні технології» щодо програмного забезпечення вартістю 2,48 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 19 вересня компанія розробить і впровадить Інтегровану автоматизовану систему підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю «е-аудитор».

Система зокрема дасть Держаудитслужбі можливість перевіряти закупівлі в режимі реального часу з використанням даних системи «Прозорро». Вона буде пов’язана з іншими державними системами та використовуватиме ризик-орієнтовний підхід.

Компанія забезпечуватиме гарантійне обслуговування та технічну підтримку протягом року після надання послуг. Усі авторські права на систему належатимуть замовнику.

Вартість договору на 11% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 2,80 млн грн.

ТОВ «Інтелект-Сервіс» Костянтина Попова і Сергія Линника пропонувало трохи нижчу ціну, але його відхилили за відсутність низки документів. Зокрема воно не довело, що має бізнес-тренера, власний або залучений кол-центр з бухгалтерами і сисадмінами, а також що його спеціалісти з оцінки та управління ризиками мають досвід участі в аналогічних проектах впровадження ризик-орієнтованого підходу в систему контролів. Ще «Інтелект-Сервіс» не приніс документи про вищу освіту або сертифікати від розробника технології щодо права впровадження інформаційних систем на бізнес-аналітиків, а також стосовно навчання з розробки софту на розробників і з ведення проектів на керівників проектів.

Також фірма не надала посвідчення сисадміна про допуск до роботи з електроустановками до 1000 В та посвідчення інженера з охорони праці про проходження навчання і перевірку знань з охорони праці, правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Крім того, не було довідки з описом технології, яка забезпечує рівень гарантій Г-3 коректності реалізації функціонального профілю безпеки за вимогами НД ТЗІ НД ТЗІ 2.5- 004-99.

До того ж, відхилений учасник не подав документи на підписанта пропозиції та інше.

Дорожчим конкурентом було ТОВ «Електронний облік» з Олешків Херсонської області, яке має статутний капітал 1 тис грн. Створеним в 2019 році суперником володіє та керує Григорій Стопоренко. Усього з 2020 року фірма набрала дрібних підрядів на 481 тис грн.

Засновниками київської «Інформаційні технології» («IT-Enterprise») є кияни Володимир Михайлов, Олександр Скріпін, Костянтин Шурек та Олег і Олексій Щербатенки. У Росії «IT-Enterprise» представлена ООО «Информационные технологии-СНГ» Юлії Баранової.

Загалом із 2008 року переможець отримав держпідрядів принаймні на 476,25 млн грн.

Вартість електронної «Картки криворіжця» із встановленими додатками складає 86 гривень, що майже на чверть дорожче аналогічних карток у Львові та Харкові. В Кривому Розі програмування цих карток за переговорною процедурою закуповують у ТОВ «МД Софт», що наближене до оточення керівника профільного КП.

Про це йдеться у матеріалі Дар’ї Твердохліб для Bihus.Info.

Влада Кривого Рогу почала впроваджувати електронні проїзні в 2019 році з безоплатним проїздом на пільгових категорій, але під місцеві вибори-2020 взагалі скасували плату для всіх жителів. З минулого травня власники «картки криворіжця» їздять в транспорті безкоштовно, проект оплачують через бюджет платники податків.

Нині мерія Кривого Рогу вже замовила понад 540 тис карток (населення міста – 619 тис осіб). В середньому вартість однієї картки з чіпом Mifare Classic 1k без програмування та персоніфікації – 15 грн. Внесення особистих даних власника картки, встановлення додатків і тестування картки на валідаторі здорожує картку до 86 грн. – одна з найвищих цін по Україні.

В Івано-Франківську картки для транспортної мережі із аналогічним чіпом закупили по 15 гривень за штуку, і в цю ціну вже входить персоніфікація та запуск карток. За словами заступника начальника управління економічного розвитку Калуської міської ради Юрія Тимківа, у Калуші найнижча ціна закупівлі – картка коштувала 14 грн. «В середньому по Україні вартість однієї картки десь 30 гривень. В нас – 14 гривень», – зазначив посадовець.

Дорожнечу картки для Кривого Рогу в «МД Софт» пояснили наявністю низки додатків, крім транспортного. Але  в Харковів схожі електронні картки із чіпом Mifare Classic 1k разом із додатками обійшлися у 64 грн./од. (на 25% дешевше – «НГ»). Львів замовляє у чехів схожу картку по 50-60 грн./шт.

Найдорожчу складову – програмування карток – криворізькі чиновники замовляють за переговорною процедурою в однієї компанії – ТОВ «МД Софт», яка є дилером власника ліцензії з програмування ТОВ «Сімбол Транспорт». Починаючи з 2019 року за програмування карток, а також за обладнання та послуги, «МД Софт» отримала 70% коштів із загальних 118 млн грн., витрачених в Кривому Розі на електронний проїзний.

Євгеній Кривенко

Засновником та керівником «МД Софт» є Віталій Демешко. Він був керівником ТОВ  «Кіт-Сервіс», коли засновницею фірми була вказана Ніна Кривенко. Її син Євген Кривенко з 2019 року очолює комунальне «Центр електронних платежів», яке саме і опікується проектом електронних карток в Кривому Розі. А сам Євген Кривенко на початку 2019 року фігурував в ЗМІ як представник ПП «Укр-Спец-Софт», яке приймало участь у впровадженні електронного квитка в Полтаві. Нині фірма записана Олену Уварову, але раніше її засновником був батько Кривенка.

Наразі ТОВ «МД Софт» і КП «Центр електронних платежів» фігурують у кримінальній справі щодо можливого розкрадання бюджетних коштів. Слідчі вважають, що комунальне підприємство придбало у фірми термінали з обслуговування електронних квитків за ціною, завищеною на 10 тис грн – на кожному терміналі. Через що на загальній партії, за оцінкою слідчих, з міського бюджету переплатили три мільйони гривень. Крім того, правоохоронці встановили, що у «МД Софт» протягом 2019-2020 років не було найманих працівників – оформленим був тільки директор, він же засновник компанії.